Сцена 5
(Музика. Виходять Капелюшник і Березневий Заєць виносять подушки, танцюють, розкладають подушки на підлозі, йдуть. На одній з подушок влаштовується спати Мишка Соня в обнімку з великою ложкою . чайник, капелюшник і Заєць опускають тканину на підлогу.
Заєць (показуючи на капелюшника) - Капелюшник!
Капелюшник (показуючи на зайця) – Заєць!
Соня (прокидаючись) – А! (засинаючи) А-а-а!
Аліса (представляючись) - Аліса. Вітаю.
Капелюшник – Зайнято! Вільних місць нема!
Аліса - Нісенітниця, місць скільки завгодно! (Сідає за стіл.)
Заєць (Алісі) - Хочеш торта?
Аліса (оглядає стіл) – Якого торта? Щось я його не бачу.
Заєць – Його тут і немає.
Аліса - Навіщо тоді пропонувати? Це не дуже ввічливо!
- А ніхто і не пропонував, а просто поцікавилися, хочеш ти торта чи ні. До речі, ти теж могла б поцікавитися, чи хочемо ми, щоб ти сідала з нами, чи ні.
Аліса (уїдливо) – Перепрошую. Вам, мабуть, місця не вистачає. А я й не помітила, яка тут тіснота!
(Кілька хвилин усі з цікавістю розглядають Алісу)
Капелюшник – Чому крокодил схожий на дирокол?
Аліса (захоплено задумалася) - Хвилинку. Зараз відгадаю.
Заєць – Це як же? Ти хочеш сказати, що відгадаєш цю загадку?
Заєць (пробурчав) - Ну ось і сказала б те, що хотіла сказати.
Аліса - А я і хотіла сказати те, що сказала. Адже це одне й те саме.
Капелюшник – це як сказати! Так ти ще скажеш, що "Я бачу, що їм" і "Я їм, що бачу" - одне й те саме.
Заєць – Так ти ще скажеш, що «Я думаю, що говорю» і «Я говорю, що думаю» - теж одне й те саме.
Соня (пробурмотіла, відкрившиодне око) - Так ти ще скажеш і що "Я кажу, що мені сниться" і "Мені сниться, що я кажу" - теж одне й те саме.
Капелюшник – Тобі сниться, що ти кажеш, Соня. Це ти не помилилась.
Капелюшник - (Достає з кишені годинник, стурбовано дивиться на нього, струшує, підносить до вуха, і знову струшує.) Яке сьогодні число?
Аліса – Четверте травня.
Капелюшник - Брешуть на два дні. (Зайцю) Говорив я тобі, цим маслом годинник не змащує.
Заєць – Гарна була олія – вершкове.
Капелюшник - Вершкове-то вершкове. Та в механізм потрапили крихти, ти ж змащував хлібним ножем!
Заєць – У нас немає ножа для годинника. Чим я їх мав мазати. Нормальне було масло.
Капелюшник - Гаразд, промий їх як слід у чаї, тоді напевно вони знову підуть. (Кидає ЗАЙЦЯ годинник, і той опускає їх у свою чашку з чаєм.)
Аліса - Який у вас дивний годинник, показує число, а яку годину не показує.
Капелюшник - А з якого дива годинник повинен все показувати? Ось твій годинник показує який рік?
Заєць - Але, незважаючи на це, ти ж не вважаєш, що годинник не-РІК-ний. Хоча роки, теж йдуть.
Соня (в напівдрім) - У нас тут все за великим рахунком: рахуємо роки, місяці, ну, іноді дні, а години і хвилини стоять на місці.
Аліса – Це як же так?! Чому таке?
Заєць – Тому, що ми не хочемо гаяти час!
Капелюшник - За той час, що ми розмовляємо, на твоїх годинах минуло вже хвилин п'ять... Значить, ти їх уже втратила, і вони до тебе ніколи не повернуться. Правильно?
Заєць - А ось у нас, годинник завжди показує один і той же час-п'ять годин. І завжди показуватимуть, щоб не трапилося — у нас завжди один і той самий час… І ми не втратимо жодної хвилини!
Капелюшник - Здорово, правда? Є тільки одна незручність-п'ять годин, цей часдля чаювання ... І доводиться весь час пити чай, навіть посуд немає часу помити.
Заєць - Тому ми весь час пересідаємо… Поп'ємо чайку і пересядемо. Поп'ємо і пересядемо.
Аліса - Та це ж просто жах! А що ви робитимете, коли чисті чашки закінчаться?
Заєць – Дуже цікава розмова! Побалакаємо краще про щось інше… До речі, хочеш ще чайку?
Аліса - Мені поки що чаю не давали. Як я можу ще хотіти?
Капелюшник - Я вважав, що раз ти чаю не пила, ти ще хочеш чашечку ... Так мені потрібна чиста чашка. Усі пересідаємо на один стілець за годинниковою стрілкою.
(Музика. Усі пересідають. Танцюють. Ходять.)
Аліса (одна) - Ну ні! Сюди я не ногою! Називається, попила чайку. (пішов)
Чи не знайшли те, що шукали? Скористайтеся пошуком:
Вимкніть adBlock! і оновіть сторінку (F5)дуже потрібно