Серйозно про бджіл та мед у День бджоляра
Вітаю всіх бджолярів із професійним святом Днем бджоляра! Вітаю всіх наших симпатиків, усіх, хто поважає бджілку та любить мед!
Актуальні виклики у бджільництві
Громадська організація «Всеукраїнське Братство Бджолярів України» акцентує свою роботу на основних викликах, які сьогодні існують у бджільництві України. Серед найважливіших:
1. Проблема загибелі бджіл через застосування аграріями для обробки сільськогосподарських угідь хімічних засобів, що шкодять бджолам (пестицидам). Закони, інструкції з цього питання порушуються насамперед аграріями. Бджоляр залишається віч-на-віч із проблемою у разі отруєння бджіл, тому що домогтися відповідальності порушника не реально.
2. Інтеграція українського бджільництва до європейського простору. Необхідність внесення якісних змін до галузевого законодавства.
3. Реалізація меду (внутрішній та зовнішній ринки) та інших продуктів бджільництва. Малий та середній підприємець — виробник бджоляр має стати самостійним оператором міжнародних ринків.
Чому гинуть бджоли? До чого призведе масова загибель бджіл?
Три чверті всіх рослин існують у симбіозі з бджолами. Квітучі рослини залежить від бджіл. Бджоли запилюють 80% сільськогосподарських культур (яблуню, сливу, вишню, грушу, черешню, кавуни, дині, абрикос, суницю, малину, смородину, аґрус, чорницю, ожину, помідори, огірки, перець, квасолю, кабачки, гречку, соняшник , коріандр, ріпак, акацію, липу, вербу, синець, верес, еспарцет, буркун білий, конюшина, фацелія, цитрусові і т.д.). Запилення медоносними бджолами культур забезпечує отримання високих урожаїв та якісного насіння. Врожаїсільськогосподарські культури, які запилюються бджолами, збільшуються в середньому на 30-50%. Бджоли тісно пов'язані з середовищем, в якому вони знаходяться. Бджоли постійно залежать від рослинного та тваринного світу, чистоти повітря та погодних факторів. Екологічні зміни позначаються на життєздатності бджіл. За станом бджолиних сімей, їх виживання, кількості та якості меду, пилку, який збирається бджолами, можна судити про ту екологічну обстановку, в якій вони знаходяться. Бджола – це біоіндикатор екосистеми. І її бджолу треба берегти! Зберегти бджіл означає зберегти життя. Збереження бджоли від отруєння пестицидами (інсектицидами, неонікотиноїдами) це найголовніше завдання. Агрокомпанії та фермери обробляють посіви сільськогосподарських культур, що належить їм, отрутохімікатами проти шкідників і хвороб без дотримання вимог Закону України «Про бджільництво», інших чинних нормативно-правових актів. Обробка угідь проводиться отрутохімікатами, токсичними для бджіл, у період цвітіння медоносів, без попередження бджолярів тощо. Неконтрольоване застосування пестицидів, особливо медоносних культурах, призводить до масової загибелі бджіл. У бджолині сім'ї пестициди потрапляють із нектаром та пилком, внаслідок чого забруднюються кормові запаси та товарна продукція. Масова загибель бджіл може призвести до зникнення багатьох видів рослин. Розорення бджолярів призведе до зменшення бджільницької промисловості, скорочення пасік, зменшення популяції бджіл та кризи в процесі запилення сільськогосподарських культур. Отже, постане питання продовольчої безпеки. Отже, загибель бджіл від отруєння пестицидами має дуже серйозні наслідки як екосистеми так продовольчої безпеки. Наша організація постійно веде роботу у бджільницькихсередовищі серед фермерів з проблеми отруєння бджіл. 30 травня 2017 року у Брюсселі на Форумі громадянського суспільства, де вели переговори Консультативні групи зі сталого розвитку української та європейської сторін, я виступила з питанням про необхідність вирішення в Україні питання застосування пестицидів таким чином, щоб не було завдано екологічних збитків і в тому числі з метою збереження бджіл.
Законодавча основа у бджільництві
Наша організація «Всеукраїнське Братство Бджолярів України» і я особисто працюємо щодо становлення законодавчої бази у бджільництві. Тільки побудова законодавчо грамотної політики у бджільництві дасть змогу якісно відповідати на наведені виклики та сформувати український бджільницький сектор як цілісну успішну систему, що працює в сільському господарстві. Тільки тоді бджолярі «повірять» і самі почнуть входити до законодавчої моделі зі своїми інноваціями та отримувати можливість їх реалізації у правовому полі. Бджільництво України як галузь випало з поля зору законодавчої та виконавчої влади. Бджільництво не ідентифіковано у Міністерстві аграрної політики та продовольства України. На жаль, у профільному міністерстві ми не знаходимо відповідної уваги та підтримки. Тому співпрацюємо з фахівцями Європейського Союзу та всього світу, будучи членами Європейської Федерації бджільницьких асоціацій Апіславія та Міжнародної Федерації бджільницьких асоціацій Апімондія.
На сьогоднішній день не прийняті поправки та зміни до основного галузевого Закону України «Про бджільництво», які ми разом із науковцями розробили та подали до профільного Міністерства аграрної політики та продовольства України. Внутрішній та зовнішній ринки меду не сформовані – бджоляр не може самостійно бути операторомвнутрішнього та зовнішнього ринків, а змушений продавати мед трейдеру. Бджолярі вимагають ґрунтовного перегляду всіх законодавчих актів та підзаконних актів щодо використання аграріями пестицидів, токсичних для бджіл. Ветеринарне обслуговування пасік практично відсутнє, адже непідконтрольним є ринок ветеринарних препаратів. ДСТУ за «медом натуральним» є добровільним, а внутрішній ринок меду не захищений від ввезення в Україну неякісного продукту та фальсифікату. Медоносна база України суттєво зменшується, а ґрунти забруднюються отрутохімікатами.
Отже, для реформування галузі бджільництва потрібна підтримка держави для виробника — бджоляра і насамперед на законодавчому рівні.
Слава України як Медової Держави — результат роботи «Братства»
12 років поспіль наша організація «Всеукраїнське Братство Бджолярів України» проводить міжнародну діяльність з метою просування українського бджільництва та медової продукції на ринки світу. У понад 30 країнах світу, на різних континентах, ми представляли українське бджільництво на найпрестижніших міжнародних бджільницьких заходах, здобули понад 50 нагород за якісну продукцію від бджіл. Цю роботу продовжуємо. Ми відкрили Медову Україну усьому світу. Восени 2013 року наша організація успішно провела 43-й Міжнародний Конгрес Апімондії, делегатами якого були спеціалісти бджільництва із 115 країн усіх 5 континентів. Світ визнав Україну Медову. За 4 роки підготовки Конгресу ми ухвалили в Україні численні делегації фахівців бджільництва різних країн, провели сотні зустрічей та переговорів в Україні та за кордоном. Мета була — зробити Україну одним із фаворитів для імпортерів світу, представити Україну як потенційного партнера та лідера вмедовий бізнес світу. І мети досягнуто — завдяки ефективній роботі ми проклали шлях трейдерам на ринки Європи та країн світу. Якщо у 2005-2007 роках експорт меду з України становив кілька тисяч тонн та експортерами були 3-5 компаній, то вже у 2016 році з України експортовано 56988 тонн меду на 97282 тис. дол. США до країн Європейського Союзу та США. Експортерами стало понад 57 компаній. Ось результати міжнародної діяльності нашої організації «Всеукраїнське Братство Бджолярів України».
Цими показниками можемо пишатися. Сьогодні експортери успішно розвиваються, їх стає більше, оснащення їх вражає.
Але, на жаль, ні держава, ні трейдери не дбають про подальшу підтримку іміджу України, як Медової Держави, та загалом про розвиток бджільництва як галузі, яка є основою сільського господарства! Більшість трейдерів експортерів сьогодні експортують мед з мінімальною доданою вартістю як сировину, що зменшує надходження доходів у державі і не розвиває галузь.
Може бджоляр сам бути оператором національного та міжнародного ринків?
Реалізація меду - одне з основних питань для бджоляра-виробника після збереження бджоли. На внутрішній ринок бджоляр пропонує свою продукцію через базу знайомих і на ринках. Хтось виробляє меду більше — розраховує продати через посередника експортеру. Такою є сьогодні «схема»: бджоляр-посередник-експортер.
Але бджоляр сьогодні не може продати мед експортеру, щоб отримати запланований дохід і розвиватися, враховуючи нові технології та виконуючи вимоги щодо безпеки продукції. Закупівельна ціна меду впала до мінімальної позначки - 30-35 грн/кг. Для українського бджоляра виробництво меду стає нерентабельним. Експортер зза таку мінімальну ціну готовий брати товарний мед, і навіть не товарний — той, що містить залишки антибіотиків від вживання бджолярами недозволених ветеринарних препаратів для лікування бджіл. Експортер не стимулює бджоляра до якісної роботи. Тому що він у гомогенізованій партії меду 20 тонн може «приховати» недозволені залишки. Продає експортер мед зазвичай не кінцевого споживача, а «перекупника». Продає сировину у бочках. Далі наш український мед йде світом з рук в руки, даючи заробіток іншим. А наш бджоляр із спухлими від ужалювання руками і з хворою від важких вуликів спиною залишається за своїх інтересів, отримавши те, що вдалося виручити.
Яка головна вимога експорту? Це – безпека. Крапка.
Отже, закінчуємо бджільницький сезон із надією на перспективну весну 2018!
Тетяна Васильківська, голова правління ГО «Всеукраїнське Братство бджолярів України»