Що курили журналісти
Автор фото: Володимир Двійніков
«Вчені зі Штатів впевнені, що неандертальці вимерли через невміння курити», «Генетики: Нездатність до куріння занапастила неандертальців», «Неандертальці вимерли тому, що не могли курити»? такими веселими заголовками рясніли вчора українські ЗМІ. Журналісти, не посилаючись ні на яку наукову публікацію, активно писали про дослідження з карколомним результатом: «наші древні предки неандертальці були здатні сприймати дим». Тож і вимерли.
По-перше, «давні предки» - біль голови для будь-якого філолога. Це трохи краще, ніж «літні пенсіонери» та «молодий хлопець», але все-таки по відношенню до предків краще вживати прикметник «далекі». По-друге, хто сказав, що неандертальці? наші пращури? Може, таки просто родичі? По-третє, коли нарешті в новинах з'являтимуться посилання на дослідження? Якщо що, знайти їх простіше простого:
Всього 4 пункти, Карле!
До речі, зарубіжним журналістам теж було ліньки шукати оригінал? тому тематичні статті навіть у крутих The Guardian та Phys.Org вийшли без посилань. Ну ок. Зате іноземці хоча б заголовки краще придумали? наприклад, «Smoke signals: DNA adaptation helped early humans deal with toxic fumes» і «Humans have developed tolerance to smoke through genetic mutation running from past». А тепер порівняйте з «невмінням курити» та випробувайте гордість за вітчизняних акул пера.
Гаразд, покритикували журналістів? та вистачить. А що там із невмілими курцями-неандертальцями та більш просунутими кроманьйонцями? Все просто: команда дослідників під керівництвом професора Гері Пардью порівняла ДНК наших предків та їхніх родичів та з'ясувала, що неандертальці та денісівці, на відміну від кроманьйонців,погано переносили запах диму. Та й взагалі, постійно жарячи м'ясо різних звірят, наші древні родичі отримували левову частку шкідливих речовин? і в результаті захворювали на рак та інші неприємні штуки. А жінки-неандерталки мало не безплідними ставали.
У кроманьйонців була перевага: завдяки певним мутаціям, вони пристосувалися до запаху диму - і спокійно грілися біля вогню, при цьому вминаючи соковитий стейк з мамонта. «Але саме ця перевага призвела до появи шкідливих звичок», ? додає Пардью, натякаючи на нашу любов до кальяну та сигарет. У майбутньому професор обіцяє з'ясувати, як і коли саме у кроманьйонців відбулася мутація гена AhR, яка дозволила грітися біля вогнища, не завдаючи шкоди своєму організму.
До речі, висновки вчених вже встигли піддатися серйозній критиці. На думку деяких антропологів, неандертальці смажили м'ясо на вогні протягом кількох десятків тисяч років? і ніяка «нестерпність диму» їм не заважала. А потім раптом почала заважати і призвела до зникнення виду? Ні, звучить зовсім несерйозно. «Крім того, ми не можемо влаштуватися біля вогню поряд з неандертальцем і спостерігати його реакцію на дим», ? додає археолог Девід Райт. А тому всі висновки команди Пардью? лише чергова гіпотеза про причини зникнення наших «давніх предків».
Насамкінець? кілька перлів зі статей для неандертальців (граматика збережена):
"Американські вчені виявили наявність в організмі людини ген, який був відсутній у неандертальців";
«Наявність такого гена є як позитивні, так і негативні риси. З одного боку, він сприяє можливості тривалого куріння без жодної шкоди організму, а з іншого – сигарети є шкідливими за безліччю інших факторів, ініякий ген у ДНК не врятує»;
«На думку дослідників, коротка тривалість життя неандертальців та їх поступове вимирання є наслідком їхнього невміння палити»;
«У пізніші часи люди все частіше сушили різні трави і вдихали їх дим, привчаючи свій організм боротися зі шкідливими парами та смолами. Завдяки цьому у них виробився ген AhR, який допомагає переносити дим від вогнищ. Відсутність цього гена не дозволяло предкам сучасних людей жити поруч із вогнем, який згодом отруював їх різними токсичними речовинами. У сучасному світі людина здатна довгий час займатися курінням, не наражаючи свій організм на небезпеку на початковому періоді»;
«Неандертальці мали метаболізм, не пристосований до шкідливих речовин, тому клітини вимирали, поступаючись місцем раковим утворенням»;
«Через те, що легені лояльно ставляться до диму, курці не вважають чого мерзенним, а організм не реагує на куріння різким погіршенням стану».
Джерело:
- Troy D. Hubbard, Iain A. Murray, William H. Bisson, Alexis P. Sullivan, Aswathy Sebastian, George H. Perry, Nina G. Jablonski та Gary H. Perdew. Диверсентний Ах-рецепт lligand selectivity при hominin evolution // Molecular Biology and Evolution. August 2, 2016 року.