Що робити з кавовою гущею та черствою випічкою
У нашому світі парадоксальним чином одночасно існують дві, здавалося б, взаємовиключні проблеми — постійне недоїдання чи навіть голод в одних частинах планети та величезна кількість харчових відходів в інших. То там, то тут над землею височіють цілі острови з викинутих продуктів харчування.
— Це острови скарбів, — каже професор Керол Лін із Міського університету Гонконгу, яка взялася за вирішення другої проблеми.
Щороку у світі на смітник вирушають 1,3 мільярда тонн харчових відходів, які, насправді, є цінною органічною сировиною. Жаль викидати навіть такі відходи, які вже ні на що не вживаєш, як, наприклад, кавову гущу. Що вже говорити про прекрасну випічку, весь «гріх» якої в тому, що її вчасно не з'їли, і вона зачерствіла?
У господарстві все стане в нагоді, вирішила професор Лін і винайшла систему біоочищення, здатну переробити будь-які харчові відходи в цінну хімічну сировину для отримання біорозкладної пластмаси, пральних порошків та інших щоденних побутових товарів.
Стати випробувальним полігоном для нової системи з радістю погодилася найбільша у світі мережа кафе Starbucks, тому що таких харчових відходів, як кавова гуща і випічка, що зачерствіла, у них залишається надзвичайно багато. Щоб новий проект стартував швидше, «Старбакс» навіть направила на його фінансування частину своїх доходів від продажу подарункового набору «Пригощайтеся найкращим печивом на планеті».
Керол Лін, визнаний фахівець у галузі біопереробки, зайнялася харчовими відходами після того, як зрозуміла, що хвалена переробка кукурудзи, цукрової тростини, ріпаку та інших сільськогосподарських культур на біопаливо — це заміна одного зла іншим.
— Використання кукурудзи та інших харчових рослиндля отримання палива чи інших хімічних товарів лише здається екологічною альтернативою використанню для тих самих цілей нафти та газу, — пояснює Лін. — Але у тривалій перспективі це призведе до зростання цін на продовольство в усьому світі та посилення проблеми голоду у депресивних регіонах.
Професор Лін на пальцях пояснила придуманий нею процес біопереробки: харчові відходи поєднуються із сумішшю грибків, що виділяють ферменти, які розкладають вуглеводи в їжі на прості цукру. Далі суміш надходить у ферментатор, в якому бактерії перетворюють цукру на бурштинову кислоту. А ця кислота знаходиться на першому місці у складеному Міністерством енергетики США списку 12-ти ключових матеріалів для отримання ліків та цінних побутових товарів, таких як пральні засоби та пластмасові вироби.
В одному тільки Гонконгу кафе «Старбакс» щороку відправляють гнити на звалищах або екологічно небезпечним способом спалювати в печах-інсинераторах близько п'яти мільйонів кілограмів кавової гущі та випічки, що зачерствіла. Черстві булочки та кавова гуща — ще не найнеприємніші відходи. Що ж говорити про ті підприємства громадського харчування, де готують вироби з м'яса, риби та овочів?
Встановлення професора Лін подолає і ці відходи. Вже перевірено на кафетерії у Міському університеті Гонконгу, де працює Керол.
Щоправда, поки що витрати на переробку харчових відходів перевищують фінансову віддачу. Але це лише доти, доки системою переробки охоплено один університетський кафетерій або кілька кафе.
— Ми не гадали на кавовій гущі з кафе «Старбакс», а виконали необхідні економічні розрахунки. Щойно процес вдасться поширити на ширшу мережу підприємств громадського харчування, він стане комерційно вигідним, — кажепрофесор Керол Лін. Тому зараз вона на якийсь час відклала убік наукову роботу і зайнялася пошуком венчурних інвесторів.