Що таке мережева нейтральність і чому вона важлива
У США вже кілька місяців не вщухають публічні суперечки навколо питання мережевої нейтральності — цей принцип, що визначає вільний доступ до мережі, мають намір відправити в минуле силами Федеральної комісії зв'язку та низки телекомунікаційних компаній. Проти його скасування виступають вільні активісти, популярні медіа та великі технологічні гравці на кшталт Google та Facebook. Розповідаємо, звідки ростуть ноги у конфлікту та чим може загрожувати його несприятливе рішення.
Що таке мережева нейтральність?
Це принцип роботи мережі, який забороняє провайдерам дискримінувати будь-який контент чи сервіс, а також уповільнювати чи прискорювати доступ до нього. Це не поширюється на випадки коли матеріал заблокований за рішенням суду, а стосується тільки самовільних дій провайдерів. Простіше кажучи, якщо Facebook або YouTube завантажуватиметься швидше ВКонтакті через незалежні від технічних можливостей причини — це порушення мережної нейтральності. І якщо оператор раптово почне враховувати вартість трафіку, витраченого в Telegram, за окремим лічильником, це також порушення.
За що її хвалять?
Прихильники мережевої нейтральності вважають, що вона стимулює розвиток інтернету, ринкову конкуренцію і дозволяє маленьким компаніям не почуватися стиснутими. Багато хто вважає, що саме мережевої нейтральності ми завдячуємо виникненням технологічних компаній на кшталт Netflix, Amazon або Facebook — якби їм довелося платити операторам за швидкий доступ для абонентів, стрімкого зльоту не вийшло б. До того ж вона відбирає надмірну владу у провайдерів. Незважаючи на їхній сумнівний статус в Україні, для американців це значне питання. Кабельні гіганти на кшталт Time Warner запросто можуть знищити популярність конкурентнихресурсів у власній мережі, щоб звільнити поле для своїх продуктів. Інакше кажучи, замість Netflix змусять перейти на умовний HBO Now.
За що її лають?
Противники принципу також наполягають, що мережева нейтральність заважають поверненню інвестицій в інфраструктуру — прокладання дорогих оптоволоконних з'єднань це затратно, а без додаткових доходів окупність затягується. У відповідь на аргументи про порушення конкуренції провайдери відповідають, що не стали б різати гілку, на якій сидять і дійсно «ламати» користування інтернетом.
Це корисно чи шкідливо для пересічного користувача?
Однозначної відповіді немає. Скасування мережної нейтральності дозволить краще працювати QoS-сервісам, чутливим до трафіку. Це програми на зразок Skype, онлайн-кінотеатри та онлайн-ігри, для яких стабільне з'єднання є запорукою нормальної роботи, а високий пінг – буквально протипоказаний.
У 2015 році Netflix уклав з американським провайдером Comcast угоду, завдяки якій якість роботи стрімінгового сервісу покращилася на 67% за відгуками користувачів. Компанія подала позов щодо порушення мережевої нейтральності, звинувачуючи Comcast у небажанні модернізувати інфраструктуру для підтримки коректної роботи. Проте промахнулася із заявою: фактично, провайдер не надав Netflix швидшу лінію, а просто модернізував обладнання.
Такі покращення – лише одна сторона медалі. Телекомунікаційні оператори часто стають героями розглядів, які обговорюють принципи нейтральності мереж. Найчастіше вони атакують VoIP-сервіси чи месенджери, у комерційних чи політичних цілях. Наприклад, у Південній Кореї оператори оголосили війну популярному месенджеру KakaoTalk, використання якого знижувало їхню виручку. УІрані влада зобов'язала провайдерів заблокувати роботу голосових дзвінків у Telegram, очевидно через шифрування трафіку. Вам навряд чи сподобалося б платити за звичні ресурси по окремому трафіку або зазнавати незручностей через чиюсь втрату грошей.
Як в Україні справи з мережевою нейтральністю?
Ніяк. І це дуже сумно — фактично, ніщо (крім правил пристойності, мабуть) безпосередньо не забороняє операторам використовувати свої можливості для порушення конкуренції. Законодавство країни поки не адаптувалося до сучасних реалій і не зобов'язує дотримуватись суворих правил рівної тарифікації.
Проте, надія на швидке вирішення питання «нейтральності» є і вона полягає у Дорожній карті гармонізації законодавства України та ЄС. Відповідно до цього плану країна має послідовно розглядати ключові законопроекти, ухвалені Єврокомісією. Цей регулятор раніше прийняв директиву 2002/22/ЄС, яка жорстко зобов'язала провайдерів дотримуватись мережної нейтральності — і забороняла дискримінацію контенту або отримання фінансової вигоди від цього. Якщо подібна ініціатива буде прийнята в Україні, це буде важливим кроком уперед для розвитку інтернету. І не обов'язково поховає безкоштовний трафік, проте дасть нам важіль керування у разі порушень.
Щоправда, поки що для вітчизняних операторів важливіша технологічна нейтральність — вона дозволяє вільно розпоряджатися виділеним радіочастотним ресурсом та впроваджувати нові стандарти зв'язку без схвалення з боку Державного центру радіочастот.
Чому для нас важливо, що відбувається у США?
Тому що будь-які зміни правил роботи інтернету можуть вплинути на світовий розклад сил, роботу стартапів або виникнення нових міжнародних компаній. До того ж, це буде прикладомдля інших країн, які лише приступають до регулювання відносин між провайдерами та споживачами. Тож слідкувати за тим, як Федеральна комісія зі зв'язку намагається зняти з себе зобов'язання щодо забезпечення мережевої нейтральності — важливо. До речі, вона робить це завдяки активній підтримці республіканців на виборах.
Це вже переросло технологічне питання і стало полем для масштабної громадської дискусії, яка безпосередньо зачіпає політичний порядок денний і загальну оцінку рішень, прийнятих за часів президентства Дональда Трампа. Попередній президент США, демократ Барак Обама, привітав дотримання нейтральності і залишив своєму «приймачу» та новому Конгресу досить непросту спадщину. Як з ним розберуться і чи зуміють активісти та журналісти відстоятись нейтральність ми поки що не знаємо. Але сподіваємось на краще: як для американців, так і для себе.