Що таке молитовний лабіринт Чи відповідають молитовні лабіринти Біблії
Питання: Що таке молитовний лабіринт? Чи відповідають молитовні лабіринти Біблії?
Відповідь: Лабіринт є шляхом, що веде по кільцю до центру складної конструкції та назад. Такі лабіринти є одномаршрутними; тобто, вони мають лише один напрямок – у них неможливо загубитися.
Молитовний лабіринт використовується для сприяння молитві, роздумів, духовної трансформації та/або набуття єдності зі всесвітом. До найвідоміших молитовних лабіринтів входять стародавній лабіринт у соборі Шартра, Франція, лабіринт у соборі Дуомо ді Сієна, Тоскана, і ще два при соборі Благодати єпископальної церкви в Сан-Франциско. Хоча молитовні лабіринти використовувалися в католицьких соборах протягом багатьох століть, в останнє десятиліття спостерігається сплеск їхньої популярності серед церков, що з'являються, груп Нью Ейдж і неоязичників.
Лабіринти використовувалися у найрізноманітніших культурах протягом щонайменше 3500 років. Залишки древніх лабіринтів були знайдені на Криті, Єгипті, Італії, Скандинавії та Північній Америці. Стародавні лабіринти мали так звану «класичну» конструкцію із семи кілець. Вони виконували явно язичницькі функції: багато лабіринтів було присвячено богиням і використовувалися в ритуальних обрядах. Індіанці племені Хопі вважали лабіринти символом матері-землі, а сотні кам'яних лабіринтів уздовж скандинавського узбережжя використовувалися як магічні пастки для тролів і злих вітрів для безпечного риболовлі.
У середні віки Католицька церква почала використовувати лабіринти для своїх цілей у своїх соборах. Класична форма поступилася більш складною конструкцією з 11 схем у 4 квадрантах – її прийнято називати«Середньовічний». У католицизмі лабіринт може символізувати кілька речей: жорсткий і звивистий шлях до Бога, містичне сходження до порятунку та просвітлення або навіть паломництво до Єрусалиму для тих, хто не міг відвідати Ізраїль.
До сучасного відродження лабіринтів та їх використання у церкві мають відношення такі групи, як Товариство лабіринтів (The Labyrinth Society) та Veriditas. Члени цих груп називають лабіринт «божественним відбитком», «містичною традицією», «священним шляхом» та «священною брамою». Програмною метою Veriditas є "трансформація людського духу" з використанням "лабіринту як практики для особистого зцілення та зростання, як інструменту для формування спільноти, засоби глобального світу та метафори розквіту духу в нашому житті" (з офіційного сайту Veriditas).
Згідно з Veriditas, проходження молитовного лабіринту включає 3 етапи: очищення, освітлення та возз'єднання. Очищення відбувається у міру поступу до центру лабіринту. На цьому етапі людина виливає турботи життя та відкриває своє серце та розум. Висвітлення має місце в центрі лабіринту – це час «отримання того, що чекає на вас там» через молитви та роздуми. Возз'єднання – коли людина виходить з лабіринту, воно включає «приєднання до Бога, вашої Вищої сили або зцілюючих сил, що діють у світі».
Прихильники молитовних лабіринтів говорять про їх використання з метою досягнення просвітлення, зв'язку із всесвітом та кращого пізнання себе. Деякі з них, такі як д-р Лорен Артресс (Lauren Artress), президент Veriditas, також говорять про «множинні рівні свідомості», які осяяють того, хто молиться в лабіринті, включаючи відчуття того, що він є «одним з тих мандрівників, які йдуть за давніми лабіринтам. Це відчуття приходить як би зіншого часу; ти розумієш, що це відбувається не в цьому житті» (з інтерв'ю на офіційному сайті Veriditas).
Можливо, як данина древньому поклонінню богиням, у центрі багатьох молитовних лабіринтів є жіночі символи. Д-р Артресс визнає наявність такого символізму і вільно говорить про возз'єднання в лабіринті зі «священною жіночністю» та необхідність розглядати Бога як того, що відноситься до чоловічого та жіночого роду.
Чи відповідають молитовні лабіринти Біблії? Ні. Мало того, що лабіринти ніде не згадуються у Писанні, – ця практика суперечить кільком біблійним принципам поклоніння та молитви.
1. Бог благоволить тим, хто поклоняється Йому в дусі та істині (Івана 4:24; Пилип'ян 3:3; Псалом 28:2). Прихильники молитовних лабіринтів говорять про «поклоніння тіла» і наголошують на використанні всіх органів почуттів у поклонінні. Але поклоніння тіла не є біблійною концепцією. Ми живемо вірою, а не зором, і поклоніння не є сенсорною, фізичною активністю – поклоніння виходить із серця, яке виражається у хвалі та служінні Богу. Для новозавітного віруючого поклоніння немає нічого спільного із зовнішніми атрибутами – такими як запалювання свічок, стояння навколішки біля вівтаря чи ходіння колом.
2. Молитва не повинна перетворюватися на ритуальну дію (Матвія 6:5-8). Д-р Артресс каже, що «ритуал живить душу» і рекомендує повторне, регулярне проходження через лабіринт. Якби ритуал насправді був їжею для душі, то фарисеї за часів Ісуса мали володіти «найгодованішими» душами – вся їхня релігійна система була рясна ритуалами і традиціями. Проте Ісус неодноразово критикував їх за омертвіння та лицемірство їхньої релігії (Матвія 15:3; Марка 7:6-13).
3. Кожен віруючий має розум Христа(1 Коринтян 2:16). Багато людей, які проходять через молитовні лабіринти, шукають особливого розуміння, нового одкровення або пізнання «бога в собі». Такий акцент на містицизмі та езотеричному пізнанні небезпечно близький до гностицизму та мислення Нью Ейдж. Християнин не потребує містичного досвіду або позабіблейського одкровення: «А на вас – помазання Святого, і, отже, ви всі знаєте» (1 Івана 2:20; тут і далі – переклад українського Біблійного суспільства).
4. Бог близький до всіх, хто Його закликає в істині (Псалом 144:18; Дії 17:27). Жоден ритуал, у тому числі ходіння лабіринтом, не може допомогти людині наблизитися до Бога. Ісус є шлях (Івана 14:6). Все, що потрібно, є лише покаянням і вірою (Дії 20:21).
5. Біблії достатньо, щоб зробити християнина святим, мудрим і повністю готовим до свого служіння у цьому світі (2 Тимофія 3:15-17). Твердження, що для того, щоб набути реальної сили, ми повинні додати до Біблії містицизм чи традиції, є нічим іншим, як зневагою до Божого Слова і роботою, яку Дух здійснює через нього.
Історично лабіринти використовувалися в язичництві та згодом були прийняті католицтвом. Тепер же їх переймають церкви, що з'являються, та інші люди, які шукають духовність поза Біблією. Попередження Павла має бути достатньо для нас, щоб тримати свій погляд на Ісуса і уникати порожніх ритуалів: «Дивіться, щоб ніхто не залучив вас у мережі порожнім і брехливим філософствуванням, що йде від людських переказів та стихій світу, а не від Христа» (Колоссянам 2 :8). EnglishПовернутися до української стартової сторінки
Що таке молитовний лабіринт? Чи відповідають молитовні лабіринти Біблії?