Що таке палеоконтакт
Палеоконтакт (теорія древніх космонавтів, палеокосмонавтика) - гіпотетичне відвідування Землі в минулому розумними істотами позаземного походження, свідчення якого вбачаються в деяких стародавніх пам'ятниках земної культури. Часто теорія палеоконтакту передбачає позаземне походження деяких (або всіх) земних цивілізацій.
У сучасних наукових виданнях, що рецензуються, подібні гіпотези зазвичай не розглядаються всерйоз. Сюжет палеоконтакту часто використовується у науковій фантастиці. Але й довести, що ця теорія не має права існувати, також "офіційна" наука не може.
Історія гіпотези
Родоначальником гіпотези палеоконтакту в її сучасному формулюванні прийнято вважати Костянтина Ціолковського, який уперше виступив у 1928-1929 роках з ідеєю можливого відвідування Землі інопланетними прибульцями в минулому.
Пік всесвітнього захоплення ідеєю палеоконтакту - під впливом книги швейцарського письменника-уфолога Еріха фон Денікена "Колісниці богів" (1968), а також знятої за її мотивами західнонімецької документальної кінодилогії "Спогади про майбутнє" (1970) і "Послання богів" - "Таємниці богів", 1976) - припадає на 70-ті роки. У своїй книзі, що стала міжнародним бестселером, Е. фон Денікен, ґрунтуючись на власному трактуванні древніх пам'яток фольклору, міфів, священних текстів, архітектурних споруд та археологічних знахідок (зокрема, т. зв. "недоречних артефактів") як "свідчень" візиту на Землю намагається звести гіпотезу палеоконтакту в ранг наукової теорії.
У 1973 році в Чикаго Джені Філліпсом було засновано "Товариство з вивчення астронавтики давнини" (англ. Ancient Astronautics Society, AAS) з метою дослідження впливу прибульців на розвиток людства та пошукувисокорозвинених у технічному сенсі цивілізацій, що існували в доісторичну епоху. Під керівництвом AAS проводилися конференції, видавався журнал "Давній горизонт" (німецькою та англійською мовами), були випущені книги "Книга про стародавніх астронавтів" та "Нові докази існування стародавньої астронавтики".
Захарія Сітчин (США) у своїх книгах "Колиски цивілізації" і "Дванадцята планета" стверджує, що деякі мегалітичні споруди (наприклад, Баальбек або споруди на Храмовій горі) з великих кам'яних блоків масою до 1000т могли бути побудовані прибульцями-анунаками як стартові площі "космопорти") для своїх космічних кораблів.