Що відбувається з - Челсі
Цього літа «Челсі» продовжив будівництво однієї з найзірковіших команд в історії клубного футболу: її лави поповнили двоє з числа провідних гравців світу — Андрій Шевченко та Міхаель Баллак, а також багатообіцяючий юний талант Джон Обі Мікел. Матеріал, з яким працює Жозе Моурінью, є предметом заздрості більшості його колег. Але постає питання: чи зуміє один із найуспішніших тренерів останніх років знову об'єднати своїх суперзірок, прищепивши їм той стиль, який приводив до перемог «Порту» та «Челсі»? І ще: чи вдасться йому поставити в «Челсі» нову, видовищну гру, змусити команду грати у тотальний футбол та досягати успіху за рахунок повного придушення суперників?
Очевидно коріння слабкого старту «Челсі» криється і в літній трансферній кампанії, і в ринкових баталіях, що продовжуються, і в недостатній адаптації новачків. Негативні наслідки всіх цих факторів виявилися особливо очевидними у грі з "Міддлсбро", в якій команда розвалилася в останні десять хвилин.
Кажуть, після цього матчу капітан «Челсі» Джон Террі в серцях розбив сумку-холодильник. А голкіпер «Міддлсбро» Марк Шварцер звинуватив футболістів «Челсі» в тому, що ті не вміють програвати: «Це єдина з усіх команд, з якими нам доводилося зустрічатися, чиї гравці після поразки тікають із поля, не привітавши суперника, — обурювався воротар. — Вони мене дуже розчарували. Думаю, їм слід серйозно потурбуватися про це: така поведінка — не ознака класу. Від чемпіонів, від зіркової команди із зірковими гравцями ми чекали більшого».
Моурінью поспішив на виручку до своїх гравців у типово колючій манері:
- У футболі великим так само важко програвати матчі, як дрібним - вигравати. Коли ти звик перемагати і раптомзазнаєш поразки, треба вміти поводитися і в такій ситуації. Мої гравці, запевняю вас, вміють.
Тренера ця поразка розлютила не тим, як поводилися футболісти після гри. Він публічно зробив команді догану, заявивши: «Особисто я вкрай розчарований. Я займаюся тренерською роботою п'ять, шість чи сім років і можу сказати: це не команда Жозе Моурінью».
З одного боку, зауваження Моурінью можна віднести на рахунок його невдоволення самовіддачею гравців у цій грі. З іншого боку, а чи не дає воно приводу задуматися про те, хто саме займався набором гравців у «Челсі» цього літа? Придбання Шевченка та Баллака спочатку здалося не тим вибором, який зробив би Моурінью — на відміну від куплених раніше Дідьє Дрогба чи Майкла Ессьєна. Поява у клубі Франка Арнесена як відповідальний за роботу з молоддю та подальше придбання талановитих молодих гравців Джона Обі Мікела та Саломона Калу теж породило сумніви у тому, хто ж визначає кандидатури новачків. Або цих гравців тренеру нав'язали зверху (а скаржитися на керівництво жоден тренер не стане), або цього літа в концепції Моурінью відбулися помітні зрушення.
Останні два сезони були для «Челсі» беззастережно успішними, але, на жаль, водночас здобули команді ярлик «нудної». Доводилося їй, звичайно, грати і з блиском — як, наприклад, у матчі-відповіді з «Барселоною» в дебютний для Моурінью сезон або в той день, коли вона на «Стемфорд Брідж» розчавила «Ліверпуль». Але це лише епізоди на тлі нескінченних перемог із мінімальним рахунком.
Якщо «Челсі» хоче дійсно панувати і у футболі, і в серцях глядачів, гру доведеться змінити на користь більшої видовищності та імпровізації, відійшовши від улюблених жорстких тактичних схем Моурінью, які перетворюють команду на машину.
Але якщона «Стемфорд Брідж» і справді відбувається поворот до більш іскрометного футболу, Моурінью знадобиться час на те, щоб дати гравцям пристосуватися до нової концепції. Після перемоги з рахунком 2:0 над «Блекберном» Моурінью пояснив нову ігрову схему своєї команди відсутністю флангових гравців: «Ми будуємо свої дії, виходячи з того, хто є в нашому розпорядженні. Ні Роббена, ні Джо Коула. За відсутності таких футболістів грати дуже важко. Доводиться перебудовуватись з урахуванням того, які гравці є у складі на сьогоднішній день. Що вдієш — зараз мова не про те, щоб показувати найкращу гру, а про те, щоб не втрачати очок».
Напрочуд чути подібне від тренера, до послуг якого такий букет талантів. Але кого, крім себе, може звинувачувати "Челсі" в тому, що планку піднято так високо? І достатньо поглянути на нинішній «Манчестер Юнайтед», щоб переконатися: клубу, який ставить високі цілі, потрібна стовідсоткова готовність зі старту до фінішу.
Додамо, що «Челсі» не залишає спроб отримати Ешлі Коула і що клуб напевно розлучиться з Вільямом Галласом, який мріє покинути його. Постійна загроза появи нових зіркових конкурентів у складі може підштовхнути команду, а може навпаки підірвати впевненість гравців у своїх силах. Остання Моурінью допустити ніяк не можна — за умови, якщо він хоче повернути «Челсі» той командний дух, який забезпечив клубу перший та другий титули.