Шибальба – це
Шибальба була сповнена пасток та небезпек. Навіть дорога в Шибальбу була смертельно небезпечною: по дорозі треба було перетнути річку, наповнену скорпіонами, потім річку, наповнену кров'ю, і річку, наповнену гноєм. Потім мандрівник потрапляв на перехрестя чотирьох доріг, які розмовляли з метою налякати та обдурити мандрівника. Подолавши всі небезпеки, мандрівник потрапляв у раду Шибальби, членами якої були владики Шибальби. Поруч із ними сиділи майстерно виконані опудала, щоб принизити мандрівників, які помилково вітали манекенів. Після вітання подорожньому пропонували сісти на лаву, яка насправді була розпеченою плитою для приготування їжі. Так владики Шибальби розважалися зі своїми гостями перед тим, як відправити їх на одне із смертельних випробувань.
В епічному творі народу кіче «Пополь-Вух» близнюки Хун-Ахпу і Шбаланке (діти Шкік, дочки вищезгаданого Кучумакіка, яка понесла їх від слини черепа Хун-Хун-Ахпу) спускаються в Шибальбу і приносять в жертву її владик, -Хун-Ахпу та дядька Вукуб-Хун-Ахпу.
За міфами, Шибальба складається з дев'яти шарів чи рівнів. Уявлялася змієподібною печерою чи гротом. Вхід був — крутий урвищ, імовірно скеля.
У Шибальбі знаходилися так звані «Будинки випробувань», де людину піддавали тортурам. Сама суть Шибальби в тому, щоб через тортури відлучити душу людини від тіла. Усього згадувалося про п'ять "Домів": Будинок Холоду, Будинок Ягуара, Будинок Летучої Миші (яким керував Кама Соц, бог у вигляді кажана-вампіра), Будинок Обсидіанових Ножів і Будинок Мороку. В останньому з них і були верховні божества Шибальби [1] .