Шийний остеохондроз, грижа диска С4-С5

Доброго дня! Мені 37 років, працюю в муз.школі викладач фортепіано. 3 тижні тому з'явилися болі при повороті шиї, через кілька днів біль поширився по плечу і руці до ліктя. стала сильною, особливо в положенні лежачи, не могла заснути від болю в будь-якому положенні. Ще я поступово не змогла піднімати вгору праву руку. направили у відділення (призн. ксефокам. кетолонг. дексалгін. нейрорубін. нейромідін. трентал. актовегін. діаліпон. ультразвук з гідрокортизоном) через кілька днів болю трохи зменшилися і направили на конс. до нейрохірурга в обл. центр м. Донецьк. призначив МРТ. Ось дані: на серії МР-томограм шийного відділу хребта до рівня Th3 в аксіальній та сагітальній проекціях в стандартних режимах сканування (Т1- і Т2-ВІ) визначається згладженість шийного лордоза без ознак сегментарного укорочення. Тіла хребців мають нормальну конфігурацію. структуру. Визначаються остеофіти по передній поверхні тіл С5, С6. випинання диска парамедіально вправо і в бік правого міжхребцевого отвору до 4 мм. з деформацією дурального мішка і компресією правого корінця. Задня поздовжня зв'язка на рівні С4-С5 ущільнена, відшарована. і екстрамедулярних просторах не виявлено. У дуговідростчастих зчленуваннях на рівні дослідження визначаються незначущі.особливостей.Нейрохірург призначив ще лікування (л-лізин.мовалис.нейромідін,віт.РР-за схемою.трентал,комір Шанца на 3-4 тижнів)перевели мене на день.стаціонар.я тепер не знаю.що далі робити.чула. що роблять операції-ноя дуже боюся, ще дізналася про вашу клініку. Відповідайте будь ласка. Потрібна мені операція з цього опису? багато уроків концертмейстерства, на яких я багато граю на фортепіано. дивлячись у ноти? Чи можна мені грати при болях в руці (плечі) Хоча пальці працюють, оніміння НІ. Зараз болі трохи ще зменшилися, руку поки не можу підняти. всі питання.

Що ми можемо рекомендувати прямо зараз:

Далі ми трохи розповімо про міжхребцеву грижу в шийному відділі хребта, опишемо механізми її виникнення, симптоми, наявні методи лікування.

Мільйони людей страждають від болю в шиї, плечі та руці. Незважаючи на те, що існує безліч захворювань із подібною симптоматикою, однією з найчастіших причин є міжхребцева грижа. Міжхребцеві диски, що амортизують тертя, розташовані між кожною парою хребців. Кожен міжхребцевий диск складається з щільної фіброзної оболонки, яка називається фіброзним кільцем, і м'якого гелеподібного центру - пульпозного ядра.

Міжхребцева грижа виникає в тому випадку, коли на поверхні фіброзного кільця утворюється розрив або тріщина, і вміст диска вибухає назовні, здавлюючи нервові корінці або, у важких випадках, сам спинний мозок. Крім того, пульпозне ядро виробляє хімічну речовину, яка подразнює навколишні нерви, призводячи до запалення та болю.

Симптомишийної міжхребцевої грижі можуть включати:

тупий або гострий біль у шиї або між лопатками, який може посилюватися у певних позах або після деяких рухів;
біль, що іррадіює в плече, руку або пальці рук (такий біль називається радикулопатією);
оніміння або поколювання в плечі та руці;
слабкість м'язів плеча, руки чи кисті.

Біль та інші симптоми різняться залежно від рівня, на якому виникла міжхребцева грижа. Наприклад, міжхребцева грижа на рівні С4-С5 призводить до защемлення нервового корінця С5. Пацієнт може відчувати слабкість у дельтоподібному м'язі, але, як правило, оніміння та поколювання відсутні. Міжхребцева грижа на цьому рівні також може викликати біль у плечі.

Більшість шийних міжхребцевих гриж виникає внаслідок раптового ушкодження. Наприклад, внаслідок різкого повороту чи нахилу шиї під час падіння чи під час автомобільної аварії. Іноді міжхребцева грижа розвивається поступово, тижнями чи місяцями. Тим не менш, існують фактори ризику, які збільшують шанс виникнення міжхребцевої грижі. До них відносять:

вік. З віком міжхребцеві диски поступово втрачають воду та поживні речовини, що зменшує їх силу та еластичність;
історія серйозних або легких травм шийного відділу хребта;
спосіб життя. Відсутність регулярних занять спортом, незбалансована дієта та тютюнопаління негативно впливають на здоров'я хребта;
неправильна постава, неадекватне/повторюване підняття тяжкості або скручують рухи надають додаткове навантаження на шийний відділ хребта.

Адекватне лікування завжди базується на грамотній діагностиці. Всебічна діагностика шийноїміжхребцевої грижі включає:

збирання анамнестичних відомостей. Лікар-невролог запитає Вас про симптоми, їх інтенсивність, лікування, яке Ви отримували;
медичний огляд. Вас ретельно оглянуть на наявність обмеження рухливості шиї та верхніх кінцівок, проблем з координацією та болю. Під час огляду лікар також має переконатися, що у Вас немає випадання рефлексів верхніх кінцівок, м'язової слабкості, втрати чутливості та інших симптомів, що вказують на пошкодження спинного мозку;
діагностичні випробування (рентген, комп'ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія). Простий рентген застосовується для обстеження стану кісткової тканини пацієнта, але не є корисним при підозрі на грижу. Для всебічного дослідження кісткової та м'якої тканин зазвичай застосовується магнітно-резонансна томографія (МРТ). Для пацієнтів з клаустрофобією МРТ можна замінити на КТ.

Хороша новина полягає в тому, що більшість шийних міжхребцевих гриж успішно лікуються консервативними методами. Існує низка нехірургічних методів, що дозволяють полегшити симптоми. Ці методи включають:

Разом із цими методами медичний штат клініки розповість пацієнтам про фактори ризику, здорову поставу, пояснить вправи з комплексу лікувальної фізкультури. Розуміння своєї проблеми дозволить Вам уникнути подальшого погіршення стану.

Операція рекомендована пацієнтам із прогресуванням неврологічних симптомів, а також якщо тривале консервативне лікування не дало результатів. Передня шийна дискектомія є найпоширенішою хірургічною процедурою, що застосовується для лікування пошкоджених шийних дисків. Метою цієї процедури є зменшення тиску на нервові коріння або спинний мозокза допомогою часткового або повного видалення пошкодженого диска.

Під час операції м'які тканини шиї відокремлюються, щоб отримати доступ до пошкодженого диска. Диск видаляється, відбувається декомпресія спинного мозку чи нервових корінців. При необхідності простір, що залишився після видалення диска, заповнюється кістковим трансплантатом – маленьким фрагментом кістки, взятим із стегна пацієнта. Кістковий трансплантат використовується для приєднання хребців один до одного. Це називається фузією. У деяких випадках також використовуються спеціальні пластини або гвинти, що сприяє фузії та забезпечує стабільність хребта.

Під час операції із заднім доступом також може бути видалена частина кістки, що покриває нерви. Ця процедура називається ламінотомією.

Сучасна хірургія дає змогу використовувати мінімально інвазивні методи.

Проте операція – ризиковане підприємство. До операційних та післяопераційних ускладнень хірургії на шийному відділі хребта відносяться:

відсутність зниження больового синдрому або посилення больового синдрому;
постійні порушення мови чи ковтання;
проблеми із приживленням кісткового трансплантату;
ушкодження нервового корінця;
пошкодження спинного мозку (1 випадок із 10000);
кровотеча;
інфекції;
пошкодження трахеї/стравохіду;
рецидив міжхребцевої грижі.

Пацієнтам рекомендується обговорити потенційні ризики та ускладнення з нейрохірургом перед виконанням операції.

Клініка здорового хребта "Стаєр"