Штучна сітківка може повернути зір мільйонам

Сітківка – найважливіша частина ока. Вона складається з мільйонів світлочутливих фоторецепторів, які відповідають як за кольоровий, так і за сутінковий зір. Ушкодження фоторецепторів – паличок та колбочок – внаслідок різних захворювань веде до поступового погіршення зору та повної його втрати.

Вчені з Італійського технологічного інституту (Italian Institute of Technology) запропонували принципово інший підхід, створивши штучну сітківку, яку можна імплантувати в око пацієнта. «Протез сітківки» складається з декількох шарів: полімерного матеріалу, що проводить, субстрату на основі шовку і шару напівпровідника. Саме він уловлює фотони, що надходять через зіницю – це призводить до електростимуляції нейронів сітківки та подальшої передачі сигналу в головний мозок.

Дослідники вже випробували свій винахід на щурах, які страждали на дегенерацію сітківки. Через місяць після операції зі встановлення імплантату вчені оцінили зіничний рефлекс у тварин зі штучною сітківкою, тварин, які не проходили лікування та здорових щурів.

Реакція на низьку освітленість (1 люкс), порівнянну освітленістю під час повного місяця, у щурів з дегенерацією сітківки та тих, кому встановили імплантат, практично не відрізнялася. Однак на більш яскраве світло прооперовані тварини реагували практично також як здорові.

Через 6 і 10 місяців після операції тестування повторили - зір у всіх тварин став гіршим, оскільки щури постаріли, але ефект від встановлення штучної сітківки, як і раніше, зберігався. Автори також показали, що під дією світла активувалася первинна зорова кора - саме та область головного мозку, яка відповідає за переробку зоровоїінформації.

Дослідники визнають, що поки що не до кінця розуміють як функціонує штучна сітківка – це ще належить з'ясувати. Також поки що неясно, чи допоможе новий протез людям – не завжди результати, отримані на тваринах, вдається повторити на пацієнтах. Однак Грація Пертіле (Grazia Pertile), одна з членів дослідницької групи, пояснює, що сітківку можуть почати випробовувати на людях вже у другій половині цього, 2017 року, а перші результати цих випробувань будуть отримані до початку 2018 року.