Сім умов для дійсності П’ятничної Молитви
Сім Умов для Дійсності П'ятничної Молитви:
Умова 2.Імам повинен мати дозвіл від місцевої влади.[1] Або ж, молитву може вести людина, уповноважена цим імамом. Якщо ж молитву веде людина, що не отримала дозволу, але за нею цю п'ятничну молитву читає той, хто має повноваження на це, то ця молитва дійсна (Сахих ). Винятки становлять ті випадки, коли ні представники влади, ні люди, які отримали від них дозвіл, не перебувають у мечеті. Тоді п'ятничну молитву може вести імам, обраний джама'атом.
Умова 3.Виконувати молитву під час, відведений для полуденної молитви.
Після читання хутки імам може і сам очолити п'ятничну молитву, і може доручити вести молитву іншій людині, але тільки з числа присутніх на хуті. Хто не був присутній на хуті, - не може вести п'ятничну молитву.
Умова 4.Читати хутбу у певний час
До початку Хутби дозволено обережно, не давлячи на плечі і не наступаючи на підлогу одягу сидячих, пройти у бік міхраба чи мінбара, щоб зайняти вільні місця. Після того, як імам (Хатіб) підніметься на мінбар для виголошення Хутби, членам джамаату заборонено ходити, розмовляти, виконувати намаз, вимовляти зікр тощо.
При зверненні імама-хатіба до Аллаха з благанням (дуа), ніхто з джамаату не повинен вимовляти «Амін» ні вголос, ні пошепки, а лише в душі. Також і салавати не вимовляються вголос, а лише серцем (у душі). Тобто при читанні Хутби присутнім заборонено все те, що заборонено і при виконанні молитви. Ця сувора заборона стосується і тих, хто сидить далеко, у задніх рядах і не чують Хутбу, і тих, хто не розуміє її сенсу. Муадзини також повинні мовчати під час читанняХутби.
Імаму-хатибу заборонено так само говорити про щось мирське між Хутбою та Намазом.
[1] У сучасних умовах імам повинен мати дозвіл від Муфтія (Голова Духовного Управління мусульман), повноваження якого затверджені представницьким органом народу.