Слово про слова грузинською - Форум про Грузію
- Cьогодні: 27 Кві 2019, 01:38
- Часовий пояс: UTC+04:00
Слово про слова грузинською
Re: Слово про слова грузинською
ПовідомленняJordano » 30 Вер 2009, 01:12
спати вже йду а взагалі -ось георгіани, джорджіанс - це від Георгій - здається землероб, може картвелі -збирачі винограду\виноградарі? ))
ну добре пішов, а то зараз насочиняємо
Re: Слово про слова грузинською
Повідомленняashdod 30 Вер 2009, 01:51
Так само думаю і я, що слово КАРТУЛІ це результат словотворення нової форми слова від іменника КАРТА за допомогою грузинського суфікса "вули" за правилами грузинської граматики.
КАРТА+ВУЛИ = КАРТУЛІ, якщо записати це слово арамейськими літерами. Остання літера в слові КАРТА - це літера "алеф", яка у зв'язці з літерою "в"("вав") дає звук "У" (АУ=У). Сама по собі буква алеф не має свого власного звучання, її озвучує або наступна приголосна буква, або розголос (нагадаю, що в арамейському голосних букв немає, замість них по пам'яті використовуються розголоси).
Таким чином, грузинський суфікс "УЛІ" арамейською пишеться "ВЛІ". А це означає, що суфіксів не два, а один, і тому КАРТУЛІ = КАРТВЕЛІ. Різниця тут тільки в різній вимові літери "в"("вав")!
За досвідом івриту, можу припустити, що арамейською деякі граматеї писали назву КАРТУЛІ без літери "алеф", адже її не чути на слух. І тоді, без літери "алеф", інші вже прочитають це слово як КАРТВЕЛІ, читаючи букву "в" як "ве".
Саме в арамейському (аналогічно в івриті) буква "в" ("вав") має кілька звучань - "ве" та "у".
Думаю будь-хто хто знає трохи іврит може це правилопідтвердити. Наприклад, ім'я Давид і Дауд - це одне ім'я, тут немає жодних суфіксів, просто букву "в" ("вав") вимовляють по-різному, як "в" і як "у".
Re: Слово про слова грузинською
Повідомленняციციპეპელა » 30 Вер 2009, 02:13
Зі мною навчався один сирієць Васим, а інший сирієць нам сказав, щоб його дражнити називайте Уасим ))) У них виявляється так і звучить )) Але Васіму це не подобалося.
Цікаві речі ви розповідаєте ashdod, буду консультуватися з вашого питання зі знавцями)
Re: Слово про слова грузинською
Повідомленняashdod » 30 Вер 2009, 02:40
О так, Jordano! Якщо ми візьмемо слово РТВЕЛІ і приберемо з нього грузинський суфікс "ЯЛИНИ", то і тут ми виявимо стародавнє арамейське слово РТВ (רטב), що має сенс "мокрою, соковитої маси з чогось розчавленого". Наприклад, грузинську підливу "ткемалі" на івриті називають "ротев шезіфім".
"ротів" - соус, підлива. "Шезифім" - сливи.
Івритське слово "ротів" має корінь РТВ, однокореневе слово "ратув" - мокрий, насичений вологою. Звідси доРТВ ЯЛИ рукою подати!
Але, Р Т ВЕЛІ зі словом КАР Т А - не однокорінні слова. Тому що в них дві різні літери "Т" - "тав" та "тет"
До речі, на користь версії про те, що КАРТА - це поширена в давнину назва міста, можна навести не тільки єрусалимський приклад з назвою "Нетурей Карта" але й дагестанське селище КАРАТА, родом з якого відбувається мошеалекс. за українськими правилами граматики – "каратинці", а по-грузинськи як їх назвати? Очевидно, що "каратаулебі". Ну а якщо цю назву записати арамейською або на івриті, то звучати вона буде - "картулебі" і "картвелебі".
Re: Слово про слова грузинською
Повідомленняციციპეპელა » 30 Вер 2009, 03:05
Академік Мелікішвілі пише
Re: Слово про слова грузинською
Повідомленняashdod 30 Вер 2009, 04:08
"Мелик" на івриті пишиться також, але вимовляється "мелех", що означає цар. Мелікішвілі – син царя.
Академік Мелікішвілі не був лінгвістом, він був радянським істориком, хоч і вивчав клинопис Урарту. Але, семітських мов, схоже, він не знав і тому не зміг врахувати їх вплив на грузинську письмову мову. Крім того, радянська історія вважалася в його час партійною наукою, що підтверджувала правильність партійної марксистсько-ленінської ідеології. Звідси однобокість та провали в історичній пам'яті деяких народів СРСР.
Re: Слово про слова грузинською
Повідомленняციციპეპელა » 30 Вер 2009, 04:19
Так якщо суфікс один і той же, то і слова повинні позначати те саме. Але картулі (грузинський) - це прикметник, а картвелі (грузин) - іменник. Як може бути прикметник = іменнику? Тільки по корені. Як і тут. Однокореневі слова, але значення слів різне через різні "суфікси і закінчення".