Смедерівська фортеця


Будівництво фортеці розпочато у 1428 році. В 1430 будівництво Малого граду фортеці, включаючи палац та інші будівлі, було завершено. У період з 1430—1439 споруджено Великий град, контури якого мають трикутну форму, загальною площею 11 га, завдяки чому Смедровська фортеця увійшла до найбільших рівнинних фортець Європи.
Усередині Малого граду, біля ближньої до Дунаю стіни, розташовувався зал для прийомів, у якому проходило життя середньовічного двору. Також у Малому граді розташовувалася ювелірна майстерня, друкарня, карбувалися монети. У межах Великого граду розташовувалися Придворна та Благовіщенська церква, де зберігалися мощі Святого Луки. Великий град також був відомий як ремісничий і торговий центр, у якому функціонувала колонія з Дубровника.
У 1459 році була захоплена Османською імперією, але через п'ять років за домовленістю між турецьким султаном Мурадом II і сербським деспотом Джураджем Бранковичем («Світ Сегеда»), була повернута сербам.
У 1867 році, під час правління князя Михайла Обреновича, ключі від Смедерівської фортеці повернули Сербії.
У 1944 році бомбардування авіації Союзників викликало ще більші пошкодження фортеці.

Фортеця оточена 1,5-кілометровою стіною завтовшки понад 2 метри і має 25 веж (у тому числі 19 веж Великого граду та 6 веж Малого граду) заввишки приблизно 25 метрів.