Смерть через байдужість
Щоб з'ясувати причину загибелі хвойних, потрібно лише 10–15 тис. грн. Фото: Юлія Сахно
Дзвінки до редакції про загибель сосен та ялинок надходять звідусіль. Особливо активні жителі Сімферополя та району, які називають "найгарячіші точки": вул. Аральська, Гагарінський парк, парк Шевченка, ліс у районі села Левадки тощо.
За словами молодшого наукового співробітника ботанічного саду ТНУ Олени Дзюненко, постраждали хвойні і тут, але фахівці саду допомогти деревам, що гинуть, не можуть, бо не знають, у чому причина усихання. "Зараз багато хто задається питанням, чому це відбувається, але відповіді на це питання немає, - зазначила вона. - Припущень багато, але конкретики ніякої".
Дендрологи кажуть, що якби йшлося лише про штучні лісопосадки, то їхнє висихання можна було б списати на те, що сосна кримська, наприклад, у Сімферополі та околицях ніколи раніше не росла. "У цих випадках можуть бути екологічні невідповідності, - повідомив "Подіям" заступник директора Нікітського ботанічного саду (НБС) дендролог Геннадій Захаренко. - Але ж ми бачимо, що хвойні гинуть по всій території Криму, та й не тільки Криму. Причому не лише старі дерева, а й молоді”.
Думки фахівців про можливі причини того, що відбувається, розділилися: хтось говорить про деяких шкідників, хтось — про хвороби та віруси, хтось — про банальну нестачу води. Однак, хто б не мав рацію, всі твердять про одне: необхідно провести спеціальні дослідження. "Інакше це буде ворожіння на кавовій гущі, - продовжує заступник директора НБС. - Такі дослідження може провести наш сад, гірничо-лісова дослідна станція в Алушті, служба захистурослин - сил достатньо для того, щоб зробити кваліфікований аналіз ситуації". Сил достатньо, але грошей на дослідження немає, і ніхто з кримської влади їх давати не поспішає.
Як повідомив "Подіям" директор Нікітського саду Валерій Єжов, для того, щоб з'ясувати причину "хвойної хвороби", потрібно лише 10–15 тис. грн. Звичайно, для боротьби з нею будуть потрібні додаткові кошти, але хоча б "діагноз" поставити треба. "Якось була нарада у міській раді Сімферополя, ми дали пропозицію провести наукову роботу з цієї проблеми, але розмова так і залишилася розмовою", - зазначив В. Єжов. Владні структури республіки до НБС також звертатися не поспішають.
Щоправда, нам стало відомо, що Постійна комісія Верховної Ради АРК із земельних, аграрних питань, екології та місцевого самоврядування серед інших питань, що стосуються роботи лісового господарства, нещодавно розглядала й проблему хвойних. Проте цю проблему треба вже не обговорювати, її необхідно терміново вирішувати.