Специфічна симптоматична терапія мігрені
Відповідно до сучасних уявлень вважається, що специфічні протимігренозні засоби стимулюють 1-D (5HT-1-D) рецептори серотоніну - пресинаптичні рецептори закінчень трійчастого нерва. Стимуляція пресинаптичних рецепторів 5HT-1-D викликає деполяризацію синапсу та гальмує процес виходу медіатора у пресинаптичну щілину. Таким чином, стимуляція пресинаптичних рецепторів 5HT-1-D закінчень трійчастого нерва гальмує вихід субстанції Р, нейропептиду Y, а також пептиду, пов'язаного з геном кальцитоніну, що, в свою чергу, пригнічує запальну запальну реакцію.
Ерготамін- речовина, виділена з пліснявих грибків жита в 1925 році. Він є основним препаратом для специфічної терапії гострого нападу мігрені. Фармакологічна дія ерготаміну дуже складна. Він стимулює більшість амінергічних рецепторів і тому має безліч фармакологічних ефектів. У таблиці наводяться рекомендації щодо застосування ерготаміну.
Ерготамінмає сильну судинозвужувальну дію на судини як артеріального, так і венозного кола. Довгий час антимігренозний ефект ерготаміну пов'язували з його судинозвужувальною дією. Однак в даний час вважається, що він полегшує біль завдяки стимуляції 5HT-1-D або 5НТ-1-рецепторів. Фармакодинамічні експерименти показали, що ерготамін не проходить через гематоенцефалічний бар'єр. Незважаючи на це, багато пацієнтів при прийомі ерготаміну скаржаться на відчуття занепокоєння, труднощі концентрації уваги та порушення розумового процесу («втрачають думку»). Справжні галюцинації трапляються рідко.
Однак описані випадки використанняерготамінузамість наркотичного засобу ЛСД-наркоманами. Іноді хворі скаржаться на те, щопобічні ефекти ерготаміну, які можуть тривати до 24 год, турбують їх ще довго після припинення головного болю і за вираженістю не поступаються головному болю.
Ерготамінможе також спричинити звуження коронарних судин. Описано декілька випадків розвитку інфаркту міокарда після прийому ерготаміну. Ерготамін може викликати звуження судин дистальних відділів кінцівок, особливо пальців. Найчастіше це доброякісне явище, яке не приносить незручностей хворому. Однак при тривалому, багаторічному прийомі ерготаміну можуть спостерігатися акроціаноз, акропарестезія та полінейропатія. Невідомо, чи є дані ускладнення наслідком судинозвужувальної дії ерготаміну (зокрема, дії на vasa nervorum) чи самостійного нейротоксичного ефекту препарату.
Препарат ефективний для лікування мігрені у 50-80% хворих. Для деяких пацієнтів, які страждають на рідкісні напади мігрені, ерготамін може застосовуватися у вигляді монотерапії. Іншим хворим виявляється недостатньо лише ерготаміну для усунення болю або доводиться додатково приймати інші засоби для боротьби з побічними ефектами ерготаміну. Крім вищеописаних властивостей, ерготамін має певний психостимулюючий ефект, і тому деякі пацієнти починають зловживати ним. При припиненні прийому ерготаміну може розвинутися синдром відміни у вигляді головного болю.
Фармакодинаміка ерготамінуне дозволяє пояснити властивості препарату. Період напіввиведення ерготаміну із сироватки становить лише 2 год. При цьому описані випадки тривалого спазму периферичних судин (до 7 днів) після прийому одноразової дози ерготаміну. Навіть якщо хворий приймає ерготамін 1 раз на 2 дні, зберігається ризик розвитку звикання та головного болю відміни.