Спилювання поклонних хрестів
Ігор ВОЛКОВ,
Хрестовував
У день оголошення вироку учасницям гурту Pussy Riot їхні українські однодумці з гурту FEMEN спиляли поклонний хрест у центрі Києва — «на знак солідарності із жертвами кремлівсько-попівського режиму». Варто зауважити, що команда захисників «пусок» не захопилася таким актом солідарності. «FEMENістки» пригрозили, що продовжать руйнувати хрести вже в Україні. Каральна експедиція активісток topless з України до України поки що не відбулася, але цього немає потреби: у FEMEN знайшлися місцеві наслідувачі.
Ця подія сколихнула громадськість. Висловлюються різні, прямо протилежні версії події. Так, протоієрей Всеволод Чаплін заявив, що інцидент «однозначно говорить про моральний образ тих, хто сьогодні зазіхає на церкву»:
«Нещодавно вони розмальовували стіни храмів, кидалися погрозами в Інтернеті, влаштовували танці на амвонах та на дахах, а зараз почали руйнувати хрести та підпалювати храми», — цитує священика «Комерсант».
А протоієрей Димитрій Смирнов, голова Синодального відділу із взаємодії зі Збройними силами та правоохоронними установами Московського патріархату, порівняв «хрестоповал» з акцією Андерса Берінга Брейвіка — порівняння, припустімо, відверто притягнуте за вуха, адже від дій українських «хрестоборців» ніхто не постраждав.
З іншого боку, представники ліволіберальної громадськості вважають «хрестоповал» провокацією влади, призначення якої — посіяти ненависть православних до опозиції та підготувати ґрунт для запровадження нових репресивних законів. «Спилювання хрестів є такою самою провокацією влади, як і підпал Рейхстагу свого часу», — вважає адвокат МиколаПолозів, один із захисників Pussy Riot. «Чекаємо на введення антиконституційних законів, які посилюють відповідальність у галузі релігії та клерикалізації держави», — пише його колега Віолетта Волкова.
Зрештою, не можна заперечувати і третій варіант: знищення хрестів — справа рук психічно неврівноважених суб'єктів, яких захопила чергова руйнівна мода. У 2008 році було модно підпалювати приватні автомобілі — а тепер модно малювати графіті на стінах монастирів і пиляти хрести.
«Результатом цього стане непримиренна ворожість православної громадськості тієї частини опозиції, яка стала горою на захист Pussy Riot, яка транслювала весь дискурс, що спилювання хрестів, осквернення храмів – це прояв вільної творчості. За якоюсь межею якась політична раціональність поступиться місцем тому факту, що християни не дозволять начхати собі в обличчя. І будь-хто, хто підтримує хрестоспилювальну кампанію, а вже серед опозиції знайшлися такі, може вважати себе трупом у великій політиці. Жодною масовою підтримкою рух, який підтримує вандалів, користуватися не може», — упевнений Холмогоров.
З іншого боку, вважає він, «хрестопильна кампанія» б'є і по церкві: вона більше не вважається недоторканною за умовчанням:
З 1988 року формувався мовчазний консенсус навколо православ'я. Чверть століття ніхто не ставив під сумнів те, що поклонний хрест біля дороги — це добре. Тут церква зазнає втрат. Не важливо, чи винна вона чи не винна, виявляється жертвою чи нападаючою стороною, — удару по православ'ю завдано сильного».
«Дуже не хотілося б думати, що це — провокація влади. Що це все ж таки не якісь спецоперації, а діяльність менш високопоставлених ворогів православ'я. Алесаме виникнення подібних підозр говорить про те, що атмосфера в суспільстві дуже хвора і вимагає зцілення», — сказав Холмогоров.
Матеріал підготували: Ігор Волков, Олександр Газов