Стимулятори та наркотики як заборонені речовини
З 1968 р. МОК заборонив речовини, що входять до складу лікарських засобів. Він також ввів поняття споріднені речовини, тим самим включивши в це поняття будь-яку речовину, що володіє фармакологічною дією або хімічною структурою, схожою на дію або структуру забороненої речовини.
Людство використовує стимулятори дуже давно. Спочатку як стимулюючі препарати застосовували амфетамін, кокаїн і стрихнін. Коли в 1968 р. МОК ввів тестування на допінг, замість цих сильнодіючих речовин стали використовувати менш потужні стимулятори, але у великих дозах, таких як псевдоефедрин, ефедрин, фенілпропаноламін і кофеїн.
Загальною рисою цієї змішаної групи речовин є стимулювання роботи мозку і нервів. Амфетамін, наприклад, сприяє виділенню нервовими клітинами симпатичних трансмітерів. Він викликає відчуття ейфорії, втрату апетиту (анорексія), впевненість та самозадоволення, а також знімає втому. У великих дозах амфетамін порушує координацію рухів, спричиняє агресивну поведінку, галюцинації, гіпертензію, аритмію серця. Тривале застосування амфетаміну веде до фізичної залежності.
У 1983 р. МОК включив кофеїн до списку заборонених речовин. Це було зроблено з метою запобігти надмірному його споживанню. Була визначена верхня межа допустимого вмісту кофеїну (12 мкг мл) у сечі. Цей рівень може бути досягнутий після споживання 4 - 5 чашок міцної кави (400 - 600 мг кофеїну) протягом 2 - 3 год, особливо людьми невисокого зросту з невеликою масою тіла, які не звикли вживати каву.
Побічні дії стимуляторів такі: звикання, залежність, збудження, нервозність, тремор, безсоння, порушення координації рухів, агресивна поведінка, психоз,гіпертензія, делірій, аритмія.
Псевдо ефедрин та ефедрин містяться у багатьох препаратах, які застосовуються при застуді, кашлі, сінній лихоманці та які можна придбати без рецепта. Перш ніж призначити спортсмену той чи інший препарат, необхідно ретельно перевірити, чи він не містить заборонених речовин.
Морфін – натуральний інгредієнт опіуму. Після відповідної обробки з морфіну одержують героїн. Наркотичні речовини широко використовують із зняття болю. МОК забороняє застосовувати всі сильні наркотичні препарати (морфін, героїн, метадон, петидин та ін) і дозволяє використовувати деякі слабші (кодеїн, декстропропоксифен, декстрометорфан, дифеноксилат, фолкодин та трамадол). Вони набагато слабші, ніж морфін, і дуже рідко викликають звикання, їх використовують для зняття сильних больових відчуттів у спортсменів.
Найбільш серйозні побічні дії сильних наркотичних речовин зумовлені фізичною залежністю та розвитком абстиненції. Препарати класу наркотиків відрізняються один від одного за ступенем їхнього впливу. Побічні ефекти включають звикання, фізичну залежність, абстиненцію, проблеми з диханням, затьмарення свідомості, зниження артеріального тиску та запори.