Сучасна тактика лікування хронічного панкреатиту

    Микола Головін 2 роки тому Переглядів:

3 Велике значення отримання ефекту від ферментної терапії має правильний вибір хворих. Найчастіше біль вдається усунути при легкому ступені тяжкості ХП, при відсутності стеатореї, при переважному ураженні паренхіми органу ("хвороба дрібних проток"), а також у жінок. Значною проблемою у лікуванні ХП є спастичні розлади. Найбільші складності, як діагностичні, і лікувальні, бувають пов'язані з дисфункцією сфінктера Одді (СО), передусім його гіпертонією (ГСО). ДСО може мати серйозні наслідки для функціонування всієї панкреатобіліарної системи. Наприклад, у 77% хворих на гострий рецидивуючий панкреатит підвищено базальний тиск у сегменті панкреатичної протоки СО. ДСО як панкреатичної, так і біліарної систем умовно поділяється на 3 групи за клінічною картиною (відповідно до наявності "типового" абдомінального болю) та об'єктивними ознаками. Розлади панкреатичного сегмента СО Гіпертонічні розлади СО панкреатичному сегменті також поділяються на три типи: 1-й тип панкреатичної дисфункції СО (визначений). До цієї групи належать хворі з ідіопатичним рецидивуючим панкреатитом та/або типовими панкреатичними болями при підвищенні рівня амілази/ліпази в 2 рази вище норми (виявляється при повторних обстеженнях 2 рази або більше), розширеною протокою підшлункової залози (5 мм) і збільшеним надходження секрету з панкреатичної протоки (10 хв). 2-й тип панкреатичної дисфункції СО (імовірний). Хворі з цієї групи мають типові панкреатичні болі та 1 або 2 критерії з типу 1. 3-й тип панкреатичної дисфункції СО (можливий). Хворі цієї групи скаржаться на панкреатичні болі, але не мають будь-якихрозладів, підтверджених об'єктивно (вірсунгодіскінезія). Пацієнти з 1-м типом розладів мають структурні порушення самого сфінктера або зони фатерового соска (наприклад, склероз); у хворих з 2-м та 3-м типом виражені також і так звані функціональні порушення СО. Основна проблема дисфункції СО полягає у підвищеній чутливості стінки панкреатичної та жовчної проток до змін об'єму та тиску, імовірно через знижену розтяжність стінки жовчної протоки або порушень регуляції. Оскільки біль провокується прийомом жирної їжі, хворим доцільно призначати відповідну дієту, що без медикаментозного лікування полегшує клінічну симптоматику у половини хворих. При тяжких больових нападах як ефективні препарати показали себе гліцерилтринітрат та амілнітрит, можливо, за рахунок збільшення концентрації цАМФ та ЦГМФ у гладком'язових клітинах СО. Бутилскополамін-бромід гальмує фазні скорочення при внутрішньовенному введенні, не впливаючи на рівень базального тиску, і показаний як при гострих больових нападах панкреатиту (у вигляді внутрішньом'язових ін'єкцій), так і як підтримуюча терапія протягом декількох місяців при стійкому больовому синдромі (у вигляді таблеток або свічок). Дротаверин хлорид, аналог папаверину, призводить до розслаблення гладких клітин, інгібуючи цитоплазматичний фермент фосфодіестеразу і тим самим збільшуючи концентрацію цАМФ. Дротаверин має профілактичну дію у частини