Суперечки навколо збереження татарської мови загострилися
Суперечки навколо татарської мови, яка отримала у Татарстані нарівні з українським статусом державної, схоже, загострилися, ставши «татарською проблемою» України, вважають деякі експерти.
Питання про перехід татарської мови на латинську абетку, яка використовувалася в 1930-і роки, вперше було порушено в Татарстані на початку 1990-х років. Парламентом Татарстану було прийнято державну програму на 2001–2011 роки, затверджену тодішнім президентом Мінтімером Шаймієвим. Однак після того, як українська Державна Дума скасувала цю ініціативу, програма залишилася незавершеною.
АЛЬТЕРНАТИВНИЙ АЛФАВІТ
Латинський алфавіт передбачається запровадити задля загального користування, лише у сфері науки. Судячи з висловлювання деяких експертів, цей крок Татарстану, доля якого тісно переплетена з Україною, спрямований на збереження татарської мови.
Один із молодих вчених Академії наук Татарстану, який побажав залишитися невідомим, сказав кореспондентові нашого радіо Азаттик, що переживає за зростання останнім часом у Татарстані українського націоналізму, який вирощує певні сили. Ці сили грають на боці українців, таким чином вони мають на меті розділити народ на два табори і найгірше полягає в тому, що деякі це підтримують, каже наш співрозмовник.
За інформацією «Регнуму», вона назвала українських «окупантами» і сказала, що «перегризе горло будь-кому за татарську мову», що викликало невдоволення представників українського суспільства, які вважають Татарстан своєю батьківщиною споконвіку.
ПЕРІОД ЗЕНІТУ ТАТАРСЬКОЇ МОВИ
У наукових працях студентів, які навчалися за програмою місіонерських курсів при Казанській духовній академії, повідомлялося про зростаннявпливу татарських мусульман на Кавказі, у Криму, Центральній Азії, на Волзі, у Сибіру.
Татарський народ, став одним із великих народів, після Куликівської битви поступово перейшов у підпорядкування Укаїни. Починаючи з другої половини 19-го століття татари стали впливати на інші мусульманські народи, вони мали сильніший духовно-просвітницький вплив на казахський народ, ніж українська влада, яка існувала на той час.
З метою припинення впливу татар царський уряд з 1874 передало всі школи та медресе казахського степу в підпорядкування міністерства освіти. Міністр народної освіти граф Толстой у 1876 році у своєму звіті імператору писав, що єдиним засобом спілкування між українською владою та казахами є татарська мова.
Після цього український уряд у діловодстві замість татарської мови став використовувати казахську, замість арабської графіки – українську, узяв у свої руки підготовку казахських перекладачів, поступово убік відсувалися татарські перекладачі.
Однак і через 30 років ситуація в казахському степу не змінилася, про що можна судити за словами одного з керівників українсько-православного місіонерства Миколи Остроумова, який писав: «Потрібно контролювати мусульманські медресе та школи, які набули широкого поширення в казахському степу. Поки ми ведемо порожні розмови, татари зроблять свою справу».
Завдяки татарським видавцям, з початку 19-го століття були широко поширені книги в твердій палітурці туркменською, узбецькою, кумицькою, каракалпакською мовами та мовами інших тюркських мусульманських народів. Татарський вчений-книгознавець Абрар Каримуллін пише, що серед видавничої продукції друге місце за тиражем та найменуванням після татарських книг займали казахські книги.
«ЧИ СЛАБИ українська МОВА І НАУКА?»
«Татарська проблема» в імперській Україні не була вирішена, незважаючи на поголовне хрещення татар. 1862 року Микола Ільмінський створив і випустив першу татарську абетку на основі українського алфавіту (в основі якого лежить кирилиця). У 1864 році в Казані було відкрито низку шкіл на зразок християнсько-татарських шкіл.
Микола Ільмінський писав: «Українська абетка одразу відокремила хрещених татар від їхніх мусульманських побратимів. Якби християнські книги були написані на арабській графіці, татари знову перейшли б до ісламу».
Ісмаїл Гаспрали у відповідь на дії царських чиновників і місіонерів щодо перешкоджання татарській мові ставив перед суспільством питання: «Чи настільки в імперії слабкі українська мова та наука, щоб захищати її за рахунок інших мов?»
«Татарська проблема», що існувала в Україні під час колоніальної політики, поступово переросла в «проблему збереження татарської мови» в Татарстані. Нині у татарських мечетях та релігійні проповіді читаються українською мовою, щоб вони були зрозумілі всім.
Асілхан МАМАШУЛИ
Працював у видавництві "Казахська енциклопедія", в газеті "Ана тілі" та в центрі ABDI-Press. З 2011 року працює в Азатіці.