ТТ і не тільки, Блоха - Інфо
Як козак Токарєв Україну озброював
Учень коваля
Про пістолет ТТ, він же Тула-Токарев, чули навіть ті, хто не цікавиться зброєю. У 1990-х роках ТТ, створений колись для армійських потреб, став улюбленою зброєю кілерів. Навряд чи автор легендарного пістолета зрадів би такій долі свого дітища.
Про збройового конструктора Федора Васильовича Токарєва знають набагато менше, ніж про його пістолет. Він ніколи не прагнув слави і популярності, воліючи якомога більше часу приділяти роботі.
Вже в 7 років, на превеликий подив дорослих, Федя самостійно зробив з дерева і жерсті маленький плуг. До 11 років він з легкістю виконував роботу, яка під силу лише зрілому майстру.
Коли його конструктора, що вже відбувся, питали, як він став зброярем, Токарєв знизував плечима: «На мою думку, це сталося випадково. У дитинстві я зіткнувся з одним зброярем і дуже захопився його роботою». Справді, одного разу в кузні, де працював Федір, опинився зброярів із тульського заводу. Його розповідь про професію захопила юнака.
Автоматичну гвинтівку закінчити завадили війна та революція
У 16 років він вступає до Новочеркаської військово-ремісничої школи, після закінчення якої в 1891 році був направлений у 12-й козачий полк на посаді збройового майстра. Потім було Новочеркаське козацьке училище, а також курс Офіцерської стрілецької школи в Оранієнбаумі.
Осавул 29-го Донського козачого полку Ф. В. Токарєв. Фото: Commons.wikimedia.org
В Оранієнбаумі йшла робота над створенням нових зразків стрілецької зброї, і тут Токарєв замислився над розробкою для української армії автоматичної гвинтівки. Зброї подібного типу в Україні не вироблялося, і початківецьконструктор запропонував свій варіант, створений за рахунок переробки гвинтівки Мосіна - знаменитої "трьохлінійки".
Комісія визнала ідею Токарєва «правильною і заслуговує на увагу». У 1908 році випускник Офіцерської стрілецької школи був відряджений до Сестрорецького збройового заводу для виготовлення на його зразок нового екземпляра автоматичної гвинтівки.
Робота над автоматичною гвинтівкою тривала протягом шести років. За цей час Токарєв не лише довів до робочого стану перший варіант гвинтівки, а й розробив ще два покращені варіанти конструкції. 12 автоматичних гвинтівок Токарєва у найдосконалішому варіанті конструкції були готові до збирання та налагодження, коли почалася Перша світова війна.
РСЧА вимагає зброї
Роботу закінчити йому так і не вдалося, перешкодили революція та Громадянська війна. Син Токарєва служив у Червоній армії, та й сам конструктор опинився на боці більшовиків. Влітку 1919 року він отримав призначення до Іжевська, на збройовий завод, для відновлення виробництва.
Влітку 1921 року Федора Токарєва перевели на Тульський завод зброї, де він зміг повернутися до головної роботи — конструювання зброї.
Токарєв, створюючи нові зразки, майже не користувався кресленнями, працював у пам'яті, сам виточував необхідні деталі.
Автоматичну гвинтівку знову довелося відкласти убік. Червона армія потребувала ручного кулемета, який вже був на озброєнні інших європейських армій. На базі кулемету Максима, внісши до нього серйозні зміни, замінивши водяне охолодження повітряним, а колісний верстат — легкими сошками, Токарєв створив ручний кулемет Максима-Токарьова, прийнятого на озброєння 1925 року.
У 1926 році конструктор розробив новий варіант кулемету Максима для застосування в авіації,кулемет Віккерса, що замінив.
У 1927 році розробив перший вітчизняний пістолет-кулемет під револьверний патрон (пістолет-кулемет Токарєва).
У 1920-1930-х роках Федір Токарєв практично щороку представляв якусь збройову новинку. Не всі з них витримали конкурентну боротьбу та були запущені у серію.
Федір Токарєв із сином біля ручного кулемету «Максим-Токарев» МТ. Фото: Public Domain
Як народилася легенда
Наприкінці 1920-х років військове командування Червоної армії поставило перед зброярем завдання створення першого радянського армійського самозарядного пістолета. Він мав замінити наган та кілька моделей револьверів та пістолетів іноземного виробництва.
Конкурс було оголошено у 1929 році. У ньому брали участь провідні зброярі країни.
Токарєв, працюючи над своїм варіантом, звернув увагу на пістолет платформи 1911 року, створений Джоном Браунінгом для заводів Colt. Відзначивши його надзвичайно вдалу систему замикання затвора і дещо спростивши, він застосував у ТТ не лише цю систему, а й усю схему компонування. Схема Браунінга до цього дня вважається найуспішнішою і використовується в багатьох сучасних пістолетах. Застосувавши схему Браунінга для патрона 7,62×25 (в американському оригіналі був набагато більший калібр .45 ACP), Токарев вдалося створити незвичайно потужний і компактний пістолет. Випробування виявили перевагу пістолета Токарєва над багатьма іншими за масою, габаритами та стрілецькими характеристиками в різних умовах експлуатації.
В 1930 пістолет ТТ був прийнятий на озброєння. Протягом наступних років конструктор кілька разів модернізував його.
«Тула-Токарев» виявився надзвичайною вдалою моделлю, яку називають найкращою зброєю подібного типу у Другій світовій війні.Його виробництво в СРСР тривало до 1952 року, а лише в нашій країні було випущено близько 1,7 млн штук.
На основі ТТ за минулі десятиліття було випущено безліч різних видів спортивної, травматичної та сигнальної зброї.
Пістолет-кулемет системи Федора Васильовича Токарєва зразка 1931 з фондів Центрального музею Збройних сил СРСР. Фото: РІА Новини/ В. Шияновський
Тридцять років по тому
Самозарядні та автоматичні гвинтівки Токарєва (СВТ-38, СВТ-40 та АВТ-40) були створені конструктором напередодні Великої Вітчизняної війни. На створення зразків зброї, над якою Токарєв починав працювати ще в Оранієнбаумі, знадобилося тридцять років.
Конструктору було вже за 70 років, за плечима було величезне життя, до царських нагород додалися і радянські: звання Героя Соціалістичної Праці, ордена Леніна та Трудового Червоного Прапора, Сталінська премія першого ступеня за розробку конструкції нового типу стрілецького озброєння.
Настав час нового покоління зброярів, які продовжили справу Токарєва.
Карабін системи Федора Васильовича Токарєва зразка 1935 року з фондів Центрального музею Збройних Сил СРСР. Фото: РІА Новини/ В. Шияновський
На пенсії конструктор зброї створив фотоапарат
Вже після війни, відійшовши від робіт, пов'язаних із створенням зброї, він захопився фотографією та створив оригінальний фотоапарат для панорамної зйомки ФТ-1, який у 1948–1949 роках випускався на заводі у Красногорську.
Федорові Токарєву судилося довге життя. Він помер 1968 року, всього за тиждень до свого 97-річчя. За заповітом зброяра, його поховали в Тулі на Всехсвятському цвинтарі.
Ми миттю згадували про сина зброяра, у роки Громадянської війнищо воював у Червоній армії. Микола Федорович Токарєв продовжив справу батька, багато років пропрацювавши зброярем на заводі в Тулі. Токарєв-молодший створював установки для зенітних знарядь і кулеметів, які широко застосовувалися в роки Великої Вітчизняної війни, а в післявоєнний період займався великокаліберним озброєнням для бронемашин.