У чому секрет чудо дії молитви
Ті, хто молиться, знаходять заспокоєння та душевний комфорт у важкі моменти свого життя, згідно з даними соціологів Університету Вісконсін-Медісон. За даними дослідників 75% американців, які моляться щотижня, здатні керувати цілою низкою негативних ситуацій і почуттів – хвороба, смуток, травма та гнів – але саме те, як вони знаходять полегшення у молитвах пройшло повз вчених.
За допомогою цілого курсу докладних інтерв'ю з дюжиною жертв насильства від близьких партнерів, Шейн Шарп (Shane Sharp), аспірант, який вивчає соціологію в Університеті Вісконсін-Медісон, зібрав безліч пояснень тому, яким чином молитва допомагала їм справлятися з їхньою ситуацією. Одним із пояснень полегшення після молитви стала дія такого механізму, як, наприклад, віддушина. Учасники дослідження Шарпа представляли широкий діапазон населення Сполучених Штатів з географічної точки зору, освіти та расової належності. Крім того, всі респонденти в основному були християнського віросповідання.
"Ті, хто кипів від агресії, сказали, що в молитвах вони знайшли слухача" – повідомив Шарп, який досліджував та описав те, як молитви допомагають керувати емоційним болем у поточному випуску журналу Social Psychology Quarterly.
"Якби вони зганяли свій гнів на партнера, який образив їх, результатом, ймовірно, стало б ще більше насильства", - повідомив Шарп. "Але вони могли бути сердитими на Бога, молячись без страху реакції у відповідь".
Протягом якихось міжособистісних взаємодій учасники дбають про те, як вони виглядають в очах інших людей. Щодо людей, які моляться, то їх турбує, як вони виглядають в очах Бога.
"Під час молитви, жертви починали бачити себе такими,якими, як їм здавалося, їх бачив Бог. Як тільки це сприйняття ставало позитивнішим, воно допомагало їм піднімати почуття власної гідності, що перешкоджало їх зловживанню образливими словами», - пояснив Шарп.
Молитва, як з'ясував Шарп, є зручним способом відволікання для деяких людей. Просто скласти руки і сконцентруватися на тому, що кажеш, усуває занепокоєння образливого ставлення. По суті немає значної відмінності від звичайної розмови з близьким другом або батьком.
"Я розглядав дію людини, що молиться, розмову з Богом, як те саме, що і законна суспільна взаємодія" - повідомив Шарп. "Але на відміну від конкретної взаємодії віч-на-віч з іншою людиною, молитва є спілкуванням з уявною особистістю".
Це не зменшує роль Бога, розглядаючи його як уявного учасника у молитві. "Навпаки, я думаю, що молитва не мала б такого значення для людей, якби вони вірили в те, що Бог нереальний. Важливою точкою є те, що вони вірять, що Бог існує і це впливає на емоційний стан та поведінку, загалом ".
Хоча наслідки молитви не завжди позитивні. "Дехто через молитву навчився прощати своїх кривдників, заспокоюючи свій гнів і обурення. Але це палиця з двома кінцями, тому що це добре для тих, хто пробачив і позбувся насильства у відносинах певною мірою. Але ті, хто все ще перебуває під гнітом. , не зможе все пробачити і відпустити, що може погано позначитися.
Ця палиця з двома кінцями робить механіку молитви, за словами Шарпа, важливою темою для нового дослідження. "Релігія часто розцінюється як, позитивніше чи негативніше явище. Але все набагато складніше" – зазначив Шарп.
Багато хто з тих, хто бувопитаний Шарпом, сказали, що вони вірять у Бога, але не належать до специфічної церкви. "Вони все ще продовжують молитися", - повідомив він. "Це – найбільш поширена релігійна практика, яку ви можете зустріти. Тільки з цієї причини вона заслуговує на більшу увагу, і я думаю майбутнє, дослідження має розглядати молитву як взаємодію замість односторонньої дії".
Оригінал (англійською мовою): Sciencedaily Переклад: М. Гончар