Вибори англійською, або Тріллер а-ля Хічкок - газетаЩоправда
Втім, окрім лейбористів, з якими, на перший погляд, проблем начебто не передбачається, є ще 48% супротивників брекзиту. За їхні голоси боротимуться ліберальні демократи, які зазнали фіаско у 2015 році, але вже цілком дозріли для нового бою. За них, до речі, готові проголосувати як помірковані лейбористи, незадоволені партійною політикою, яку проводить Корбін, так і частина консерваторів, які виступили рік тому за збереження членства в ЄС. Крім того, сюрпризи можуть зробити і представники правого флангу. Євроскептики з Партії незалежності Сполученого Королівства під проводом Пола Наттолла, що прийшов на зміну Найджелу Фаражу, затятому прихильнику брекзиту, а також частина правого крила консерваторів, незадоволені занадто м'яким, на їх погляд, варіантом розлучення з Брюсселем, теж здатні зіпсувати.
Дострокове голосування на руку не тільки Терезі Мей, а й Ніколі Стерджен, першому міністру Шотландії та лідеру ШНП, що попередила, що якщо її партія у себе на батьківщині обійде торі, то спроби Мей заблокувати право шотландського народу самому визначити своє майбутнє, коли настане момент, розсиплються на порох.
ТАКИМ ОБРАЗОМ, Мей своїм рішенням про дострокові вибори ніби каже британцям: «Якщо ви збільшите мою більшість у парламенті, це посилить мої позиції на переговорах із Брюсселем». Задум прем'єра зрозумілий, але на практиці в ЄС це не спрацьовує. Досить, як грецький прем'єр Алексіс Ципрас заручився підтримкою виборців у боротьбі скасування політики суворої економії. Однак Євросоюз не зробив жодних поступок Афінам. Ніщо не вказує на зміну ситуації у випадку з Лондоном.