Відгуки про книгу Братство

Джон Голсуорсі

ISBN:	5-699-06638-1
Рік видання:	2005
Видавництво:	Ексмо
Серія:	Зарубіжна класика
Мова:	український

Найкраща рецензія на книгу

У нас є єдина та неповторна головна героїня на ім'яДжип. Це юна дівчина, яка тонко відчуває, не обділена розумом і талантами. Крім цього, у неї є краса, чарівність, любов до музики і природи, вміння спритно скакати верхи і люблячий батько. Мабуть, одразу й не згадаєш прикладу такого ж сильного кохання батька до дочки, коли він заради неї готовий буквально на все. Він однолюб, багато років тому він втратив матір Джип і тепер дочка – втілення його коханої на землі.

Джипніколи не нав'язували думок, вона жила далеко від суспільства, її фактично не "виховували", якщо не рахувати пристойних манер і вміння тримати себе. І в результаті народився дуже незвичайний характер людини, практично приреченої бути нещасним. Джип схильна до самокопання, вона дорікає собі за те, що не змогла полюбити людину, за яку вийшла заміж і багато думає про те, чому. Розкладає свої почуття по поличках. І думає про те, що не хоче такого кохання, яке колись пережив її батько.

Цікава мотивація у неї була вийти заміж: допомогти талановитій людині врятуватися від себе. Так плюс наклалося приємне відчуття від того, як сильно її обожнюють, як відверто нею захоплюються.Джипраптом уявила, що вона має владу над цією людиною і може зробити з неї будь-що. А в результаті загнала у пастку сама себе. Цікаво потім спостерігати за тим, як вонапрощаєФьорсенунайдикіші витівки під соусом: ну ж я його не люблю, яке право я маю його дорікати? Або: я сама винна, що вийшла за нього заміж, я не хочу псувати йому життя. А ще гордість, гордість, яка не дозволяє нікому і ні про що розповісти.

УДжипу характері химерно поєднуються м'якість і здатність йти на компроміс зі свавіллям та непримиренністю. І якщо спочатку вона може викликати співчуття життєвої ситуацією, в яку потрапила (нехай навіть вона сама себе туди загнала і нехай часом незрозуміла її логіка), то під кінець – вже роздратування. У ній прокинулися риси, які до певного часу дрімали і роблять її навіть схожою на її чоловіка: власництво, істерики, бажання безроздільно володіти людиною.

Зовні спокійна та некваплива книга таїть у собі бурю почуттів та емоцій. У звичайний час таке, можливо, навіть не зовсім на мій смак, але ми з нею добре провели час.

Прочитано в рамках ігор: Флешмоб-2019 (1/10). За пораду дякуюiri-saГра в класики (11 тур, ускладнена версія)

Братство, роман Переклад: Н. Дехтерєва	стор 21-316
Сильніше за смерть, роман Переклад: Л. Чернявський	стор 317-605

Поділіться своєю думкою про цю книгу, напишіть рецензію!

Рецензії читачів

З самого початку мене не залишала думка, що я читаю варіацію на тему «Що сталося б якби Джун Форсайт вийшла заміж за Філіпа Босіні?

Треба сказати, що герої не викликають особливих симпатій. Джип надто агресивна та нетерпима у своїх почуттях. Розчарувавшись у першому заміжжі, вона так само пристрасно переключилася на любов до Брайана Саммерхея. Бажання повністю володітисвоїм коханим – які форсайтівські риси, чи не так? Повертаючись до знаменитого сімейства, згадуємо, що всі вони власники тією чи іншою мірою, і Джун не виняток. Джип у цій ситуації сестра Джун за духом. Категорічна, безапеляційна, непримиренна. І так само нещасна.

Можливо, роман справив би більше враження, але поруч із трилогією він лише блідий малюнок. Все здається вторинним, дедалі слабшим і пересічним.

Гра у класики

Не чекала я від Голсуорсі такої їдкості і погано прихованої неприязні до свого класу… Яка благополучна сім'я – два брати, одружені на сестрах, дорослі діти, батько ще живий – мир, любов і благополуччя. Тільки як камінчик у черевику заважають жити всі ці бідняки, все це злидні. Ось зробиш добру справу, наймеш дівчину позувати, а потім від неї не відчепишся. Вона така гарненька, а в хаті чоловік. І хоча художниця Б'янка давно не любить чоловіка, та й він до неї байдужий, але наявність у будинку «маленької натурниці» заважає. Вигнати її, але ось дідові вона потрібна як переписниця, а навіщо в будинку ця гарненька бомба сповільненої дії? Ні, що ви, Б'янка дуже співчуває біднякам, але на відстані. І племінниця, енергійна діяльна Таймі, вона теж співчуває, вона мріє, як допомагатиме, а вони дивитимуться на неї як на благодійницю. Але тільки перший же контакт Таймі з дійсністю виявився таким неприємним, вони, ці бідняки, ще емоції виявляють, у них там ревнощіякась, як гидко, фу які, не допомагатиму їм. І її залицяльник незадоволений, там повітря свіжого немає, не провітрюють, зовсім про здоров'я не турбуються, їдять якусь непотрібну їжу, що за народ такий невдалий дістався.

Роман, звісно, безбожно затягнутий. Про все це можна було розповісти набагато коротше, як це вдалося Кетрін Менсфілд у оповіданні «Чашка чаю». Але читалося все одно з інтересом, та й з іншим нефорсайтівським Голсуорсі цікаво знайомитись.

Гра в класики

Дуже гідний твір, дуже англійський, дуже неквапливий, і дуже гарний. Джип, незакононароджена дочка англійського джентльмена, гарна, але з холодним англійським серцем. Мені були не зрозумілі мотиви виходу заміж за Фьорсена, на кшталт стати музою генію, або на зло батькові. Але що сталося з цього шлюбу? Вийшло, що обидва були нещасні, але найнещаснішим був все ж таки Фьорсен. Незважаючи на його огидність, він не викликав звичайного роздратування.Так, слабкий, та мерзенний, та бабник, але. не по зубах він собі жінку вибрав, від того й пішло не так. А Джип, дуже така сама собі на умі дівчина, справжній інтроверт, що живе у своєму самотньому світі. Якщо полюбити, то полюбити до смерті. І смерть її коханого, як це не сумно, на її совісті. Гідний роман, ні чим не гірший за "Саги про Форсайти", і Джип тут чимось нагадала Сомса, напевно тим, що обидва вони жили у своїх одиноких світах.

Дуже гідний твір, дуже англійський, дуже неквапливий, і дуже гарний. Джип, незакононароджена дочка англійського джентльмена, гарна, але з холодним англійським серцем. Мені були не зрозумілі мотиви виходу заміж за Фьорсена, на кшталт стати музою генію, або на зло батькові. Але що сталося з цього шлюбу? Вийшло, що обидва були нещасні, але найнещаснішим був все ж таки Фьорсен. Незважаючи на його огидність, він не викликав звичайного роздратування. Так, слабкий, та мерзенний, та бабник, але. не по зубах він собі жінку вибрав, від того й пішло не так. А Джип, дуже така сама собі на умі дівчина, справжній інтроверт, що живе у своєму самотньому світі. Якщо полюбити, то полюбити до смерті. І смерть її коханого, як це не сумно, на її совісті. Гідний роман, ні чим не гірше "Саги про Форсайти", і… Розгорнути

Це єдиний роман Голсуорсі, який мені не надто сподобався. Жодного порівняння з «Сагою про Форсайти». Точніше, я б сказала, це щось подібне до альтернативної історії, передбачення, що б трапилося, якби Джун вийшла заміж за свого Босіні. Фьорсен - швед, який по ходу оповідання все більше стає італійцем. Звучить смішно, але так воно й є! Теж «людина мистецтва», тільки музикант, одягається химерно (шведи, до речі, дуже консервативні, навіть у одязі), зізнається вкохання воістину по-італійськи: «Раптом опустившись навколішки, він ухопився за стрічку її пояса і припав до неї обличчям. Джип здригнулася і завмерла. Він обхопив руками її коліна. - О Джип, я люблю вас. Я люблю вас - не женіть мене. Дозвольте мені бути з вами! Я ваш пес, ваш раб. О Джіп, я люблю вас. Любіть… Розгорнути