Виявлення факторів, що впливають на використання комп’ютера людьми похилого віку.
Огляд літератури
Проблему, що вивчається, можна розглянути з двох різних точок зору. По-перше, це задоволеність життям у пенсіонерів. По-друге, взаємодія людей похилого віку та ІКТ, у вужчому сенсі людини і комп'ютера. На перетині цих областей знаходиться наше дослідження.
Якщо розглядати вплив інтернету на рівень щастя людей похилого віку, то більшість дослідників (Kathryn, Zickuhr, 2012) роблять висновок про його позитивний вплив на розширення особистісних можливостей, впевненість, когнітивні здібності, самооцінку, самоефективність. Також виявлено зниження рівня стресу та суб'єктивного сприйняття самотності. Загалом, за інших рівних, пенсіонери щасливіші, використовуючи комп'ютер, ніж без нього.
В Україні серйозних досліджень на тему взаємодії пенсіонерів та ІКТ поки що не проводилося. Роботи в рамках проекту "Соціально-економічні фактори активного довголіття та державна політика щодо активного способу життя літніх людей" під керівництвом Колосніцина і Засимової були присвячені задоволеності життям і різним факторам, що впливають на неї (Kolosnitsyna, Khorkina, Dorzhiev, 104);
Окремі дослідження (Колосніцина, Засимова, 2014) демонструють кілька цікавих тенденцій у поведінці літнього населення України. По-перше, це зростання зайнятості у поступовій динаміці. Варто зазначити, що для України порівняно висока частка неформально зайнятих пенсіонерів, причому одним із значущих чинників, що обмежують працездатність літніх людей, є здоров'я. Дослідження показують, що здорові найчастіше продовжують трудову діяльність після досягнення пенсійного віку. Також значущим виявилося гендернерозподіл. Ці результати будуть враховані у роботі під час проведення емпіричного дослідження.
Сточки зору емпіричного застосування, варто відзначити відсутність цілісного комплексу заходів для реалізації концепції активного довголіття в Україні. Немає чіткої системи, в рамках якої можна було б ефективно відстежувати потреби людей похилого віку та реагувати на їх зміни. Таким чином, Колосніцина та Засімова роблять висновок про необхідність створення національної стратегії, яка враховуватиме наявні дослідження та окреслюватиме сферу подальших розробок (Колосніцина, Засімова, 2013-2014).