Вогонь без диму
Жан-Ів Бле почав курити, коли йому було десять років. Він пам'ятає, як узимку 1954 року разом із друзями ми тікав у руїни старого форту на півночі Квебеку, щоб викурити з хлопцями пару цигарок. Коли Жан-Іву виповнилося 14, про те, що він палить, дізнався його батько. Батьки не стали забороняти сину балуватися цигарками. Більше того, мати дала йому із собою до закритої школи, де він навчався, тютюн та коробку з рисовим папером для самокруток. «Ніхто ніколи не говорив про те, що куріння шкодить здоров'ю, – розповідає Жан-Ів Бле. — Тоді всі курили. Щоб бути як усі, я теж почав курити. І дуже швидко підсів на цигарки».
Шкідлива звичка коштувала 68-річному канадцю здоров'я. Він заробив рак легень, пережив операцію, але й досі не випускає цигарку з рук, навіть коли роздає численні інтерв'ю місцевій пресі. Саме Жан-Ів Бле став ініціатором рекордного цивільного позову, до якого приєдналися майже 2 млн його співвітчизників, колишніх і нинішніх курців. Загальна сума компенсацій за позовом становить $27,3 млрд, а сам позов став першою подібною справою в історії Канади, яка була доведена до суду. Відповідачами виступили найбільші тютюнові компанії країни - JTI-Macdonald Corp., Imperial Tobacco Canada Ltd., Rothmans та Benson & Hedges Inc. Позивачі вважають, що корпорації довгі роки приховували правду про серйозну шкоду здоров'ю від цигарок. «Якщо ви порівняєте, що тютюнові корпорації говорять на публіці, і що вони говорять у приватних бесідах, у вас просто волосся стане дибки», — обурюється один з адвокатів позивачів Брюс Джонсон. Прихильники антитютюнового руху вірять у те, що канадський позов надихне курців в інших країнах на подібні позови. «Тютюнові корпорації маютьвідповісти за свої дії. Наш судовий розгляд назавжди змінить цю індустрію», — упевнена представниця Канадського товариства боротьби з раком Мелані Шампань.
Декото пішов на пенсію у 2002 році, після чого кинув палити. Але він продовжує вірити, що керівництво компанії, як і інших тютюнових корпорацій, у середині минулого століття щиро вірило у свої заяви. Адвокати позивачів спробували довести протилежне. Вони показали Декото його власну службову записку від 1981 року. Тоді з'явилися перші рекомендації лікарів щодо того, що жінкам під час вагітності краще відмовитись від куріння. Декото підкоригував тон цих рекомендацій і написав співробітникам компанії: "Через відсутність точних відповідей на питання про шкоду сигарет багато лікарів радять вагітним жінкам змінити свої звички щодо куріння". Він відкрито заявив тоді: якщо у компанії почнуть слідувати пораді медиків, корпорацію зобов'яжуть писати попередження на пачках. Побачивши записку, під якою стояв його підпис, Декото лише розвів руками і на своє виправдання заявив, що був наївним і необізнаним у цьому питанні.
Корпорації-відповідачі скаржаться, що умови роботи для виробників у Канаді одні з найжорсткіших у світі. Виробники повинні розміщувати спеціальні картинки-попередження на цигаркових пачках. Ці графічні зображення займають близько 75% площі пачки і виглядають жахливо. У деяких випадках на пачках можна побачити виснажених та знесилених курців і те, до чого їх довели хвороби, спричинені поганою звичкою. Тепер кожен знає, чим може закінчитися для нього розпакована пачка цигарок, кажуть адвокати тютюнових компаній.
«Люди самі роблять вибір на користь куріння з різних причин. Вони й несуть за це відповідальність», - заявила першийдень слухань адвокат відповідачів Дебора Глендінінг.
Багато канадців, які ніколи раніше не курили, перейшли в цій суперечці на бік корпорацій. Вони вважають: якщо продукт надходить на ринок легально, то не варто влаштовувати скандал. «Вони курять, хворіють, але замість того, щоб кинути, подають до суду, — обурюється Джесс Туссон зі Стратфорда, провінція Онтаріо. — Ось я п'ю каву, і іноді мені від неї болить живіт. Так що мені тепер засудити виробників кави? Або перейти на чай? Вибір за мною. Може, комусь слід бути відповідальнішим, а не звинувачувати у своїх бідах оточуючих?»
Щоб збільшити зображення, натиснітьтут
Позивачі напирають на те, що куріння викликало у них залежність, позбутися якої вони не в змозі.
«Як курець, який відчайдушно намагається покинути, я вирішила приєднатися до позову проти тютюнових корпорацій, — пояснює Фокусу Карен Калпін із містечка Ньюмаркет у провінції Онтаріо. — У 1950-х та 1960-х людей навмисно вводили в оману. Тоді вважалося, що у сигаретах нічого поганого немає. А тепер нам кажуть, що ми самі винні, адже ми мали право вибору».
Багато канадців погоджуються з тим, що головна проблема сьогодні – це молодь, яка продовжує поповнювати лави завзятих любителів сигарет. «Тютюнові компанії точно заборгували курцям, адже ті звикли до сигарет, коли були не готові адекватно приймати рішення — курити чи ні, — каже канадець Вікрам Малліган. - Так, курці - повні ідіоти. Але хто з нас не був дурнем у 18 років? Не варто їх звинувачувати. Вони не заслуговують на те, щоб повільно вмирати за свою підліткову дурість».
Судовий процес триватиме щонайменше два роки. Шанси у позивачів непогані. Їх надихає приклад США, де суд уже неодноразово виносиврішення на користь колишніх курців та присуджував постраждалій стороні багатомільйонні компенсації. Тож тютюновим компаніям варто готуватися до затяжної битви.
Димок вітчизни В Україні гучних судових процесів проти тютюнових корпорацій поки не починають. Представництва найбільших компаній вважають за краще відмовчуватися на цю тему. Костянтин Красовський, завідувач сектору контролю над тютюном Українського інституту стратегічних досліджень, каже, що у нас у країні курці поки не подавали позови проти корпорацій. Була лише одна спроба, коли колишня робітниця тютюнової фабрики у Львові спробувала позиватися до виробника. Але, за словами Красовського, пострадянська медицина опинилася на боці тютюнової компанії, тож процес нічим не закінчився.
1999 року Україна подавала до американського суду американські тютюнові компанії. Ініціатором звинувачення виступила Раїса Богатирьова, яка обіймала тоді посаду міністра охорони здоров'я. «Позов теж не дав результату, — каже Фокус Красовський. — Тоді легко було довести, що американські компанії прийшли в Україну лише 1993 року». Експерт упевнений, що тютюнові корпорації давно знали про шкоду тютюну і лише нещодавно змушені були визнати це публічно. Але вони і сьогодні з радістю фінансують дослідження, які ставлять під сумнів шкоду куріння, вважає Красовський.
Без диму та вогню За даними ВООЗ, майже 80% курців у світі живуть у бідних країнах. Там, де рівень доходу високий та середньовисокий, кількість курців знижується. Експерти пов'язують це з активними антитютюновими кампаніями урядів цих країн
Україна В Україні заборонено курити у громадських місцях, у транспорті, на вокзалах, за винятком спеціально обладнаних місць. Забороненопоказувати по телебаченню людей, що палять. До 2015 року планується підвищити акцизи на тютюнові вироби на 30–40%. За останні десять років кількість курців городян старше 18 років скоротилася з 39% до 30%. У планах уряду довести цей показник до 25%.
Великобританія У Великій Британії заборонено палити в пабах, ресторанах, клубах та в більшості організацій, крім приватних апартаментів, в'язниць та готельних номерів. Штраф за порушення – до $4000. Згідно з офіційною статистикою, з 1950-х років частка курців серед британців скоротилася з 80 до 20%.