Воронення стали за допомогою лляної оліфи, машинної або конопляної олії

Минулої статті ми розповідали, як воронити ствол зброї за допомогою «іржавого лаку», і що потрібно для приготування складу для вороніння. У цій статті ми познайомимо читача, як воронити сталь за допомогою лляної оліфи, машинної чи конопляної олії. Різний відтінок чорного з'являється при вороненні стволів і деталей зброї різними оліями, про це нижче.

Воронення стали за допомогою лляної оліфи, машинної або конопляної олії

При вороненні сталевий виріб нагрівається до високої температури і маже спеціальною рідиною. Послідовність може бути різною. 1. Нагріваємо виріб і занурюємо його в рідину. 2. Нагріваємо виріб і мажемо його тампоном змоченим у рідину 3. Спочатку змащуємо виріб рідиною, а потім кладемо в грубку та гріємо до 250-300 градусів. Для більш щільного покриття так можна робити кілька разів. Сам особисто воронив за 1 і 2 варіантами, третій жодного разу не пробував.

Що використовується як рідина для вороніння. У класичному варіанті це лляна оліфа або лляна або конопляна олія. Принципової різниці немає. Лляну оліфу отримують тривалим нагріванням - варінням лляної олії. Ця олія містить багато ненасичених органічних кислот, за рахунок чого на повітрі окислюється і полімеризується - "висихає". Синтетичну оліфу - оксоль брати для цього не варто.

Інший варіант рідини це машинне масло. Підходить будь-яка мінеральна олія: І20, моторне М8, і т.д. Можна брати верстатне відпрацювання І-20. З напівсинтетичними та синтетичними маслами результат може виходити не той, потрібно перевіряти кожну конкретну олію.

Колір, відтінок вороніння не відрізняється при використанні оліфи або мінеральної олії. Але властивості покриття різні. Мінеральна олія принагріванні просочує поверхню оксидного шару заліза обвуглюється, коксується і все. Оліфа ж, крім обвуглювання на поверхні сталі "засихає" за рахунок окислення повітрям і дає щільніше покриття, яке краще тримається і краще захищає від корозії.

Коли я воронив по 1-му способу, то для отримання чорного кольору сталевий виріб нагрівав у муфелі до температури, коли метал починає в темряві ледь помітно світиться. Якщо поверхня матова (наприклад, обдерта карщеткою або грубим наждаком) то можна гріти і трохи вище. Якщо поверхня полірована, то при вищому нагріванні утворюється товстіший шар окалини, який потім місцями (плямами) відвалиться. Також якщо поліроване виріб перед вороненням його потрібно ретельно протерти і не чіпати голими руками. Інакше на воронінні будуть чітко видно відбитки ваших пальців.

Після занурення в рідину чекаємо деякий час, недовго (залежить від товщини металу) і виймаємо гарячий предмет. Якщо використовували мінеральну олію, то ретельно обтираємо залишки олії папером ганчірками, гаряче легше обтерти. Якщо використовували оліфу, то ганчірочкою зняти краплі і підтікання і залишити оліфу засихати. Гаряча оліфа швидше висохне.

Якщо нагрівати нижче температури початку свічення у темряві, то вороніння матиме різні кольори (залежно від температури). Але з цим я до ладу не експериментував.

Великі вироби складно нагріти і занурити в рідину (особливо якщо це дорога оліфа). У цьому випадку можна (за другим варіантом) нагрівати частинами паяльною лампою, газом і мазати змоченим тампоном в оліфу або масло. Мастити потрібно без підтікань, т.к. краплі закипатимуть і поверхня буде нерівною. Щоправда ці краплі можна зчистити. При такому способі оліфа дає результат краще, ніж мінеральне.масло.