Вплив інфікування вірусом Епштейн-Барр протягом вагітності
Метою контрольованого дослідження, проведеного A. Eskild та співавт. (Норвегія), було вивчення взаємозв'язку між рівнем антитіл до вірусу Епштейн-Барр (ВЕБ) у плазмі крові на ранніх стадіях вагітності та її перебігом, результатом, а також зростанням та вагою дитини при народженні.
Інформація про наслідки вагітності була отримана з Державного медичного регістру народжуваності Норвегії (Norwegian Medical Birth Registry). Зразки плазми крові, забрані в першому триместрі, досліджували наявність антитіл до ВЕБ . При негативному результаті аналізу проводився повторний забір та вивчення зразків на пізніх термінах вагітності для виявлення сероконверсії.
З 35940 проскринованих епізодів вагітності в дослідження були включені всі, що завершилися мертвонародженням (280 епізодів), і 940 відібраних випадковим чином епізодів, що завершилися народженням життєздатних дітей. Первинне інфікування ВЕБ або сероконверсія спостерігалося у 1,5% вагітних жінок, причому у 25% з них відзначалися серологічні ознаки реактивації інфекції протягом першого триместру вагітності.
Виражена реактивація ВЕБ частіше спостерігалася в групі жінок, вагітність у яких закінчилася передчасним розродженням або мертвінням (13%) порівняно з жінками, пологи у яких відбулися пізніше 21 тижня гестації (4,6%). Значного взаємозв'язку між настанням смерті плода та реактивацією ВЕБ виявлено не було, проте, вона супроводжувалася значним укороченням періоду гестації і, відповідно, меншою вагою дитини при народженні порівняно з такими у жінок, у яких реактивації не настало (для мертвонароджених 176vs197 днів, р = 0,16;для життєздатних немовлят 271vs279 днів, р = 0,03, відповідно).
Як укладаютьдослідники, реактивація вірусу Епштейн-Барр під час вагітності може впливати на її перебіг і, ймовірно, результат, проте цей взаємозв'язок потребує подальшого вивчення.
Eskild A., Bruu A.L., Stray-Pedersen B., Jenum P.
Epstein-Barr virus infection під час тремтіння і ризику пов'язаного з зловмисником.
BJOG 2005; 112 (12): 1620-4.
вірус Епштейн-Барр, вагітність, реактивація інфекції