ВПЛИВ ЛЕГУЮЧИХ ЕЛЕМЕНТІВ НА ТЕРМОУПРУГІ ВЛАСТИВОСТІ ЕЛІНВАРІВ

Аксьонова Світлана Ізраїлівна

ДП «Завод ім. Малишева» (м. Харків)

Стародубов Сергій Юрійович

Донбаський державний технічний університет (м. Алчевськ)

Елінварні сплави, що використовуються для виготовлення пружних елементів коливальних систем електромеханічних фільтрів і датчиків частоти, повинні мати температурну стабільність частоти і поєднання нульового (близького до нульового) значення температурного коефіцієнта частоти (ТКЧ) з високою добротністю. Розроблені досі серійні елінварні сплави не забезпечували поєднання необхідних значень ТКЧ і добротності [1]. Значну нестабільність ТКЛ феромагнітних елінварів можна пояснити коливаннями хімічного складу, режимів термообробки та, можливо, різним рівнем залишкової напруги.

Наприклад, як показано в роботі [2], для бінарних залізонікелевих сплавів нульові значення ТКЛ досягаються при концентрації нікелю 29 та 45%. Однак двокомпонентні залізонікелеві елінвари не знаходять практичного застосування через високу чутливість ТКЛ до вмісту нікелю в сплаві. Тому для виготовлення пружних елементів коливальних систем електромеханічних фільтрів і датчиків частоти застосовують дисперсійно-твердні трикомпонентні елінварні сплави системи залізо-нікель-хром.

В роботі були вивчені властивості двох промислових елінварних сплавів (44НХМТ та 46НХВІТЮ) з різним хімічним складом та способами отримання оптимальної структури, що забезпечує необхідний комплекс термопружних властивостей. Марочний хімічний склад сплавів наведено в табл. 1. Метою роботи було вивчення впливу концентрації основних легуючих елементів (хрому, титану, алюмінію таін) на зміну у процесі відпустки ступеня дисперсійного твердіння.

Таблиця 1 - Хімічний склад промислових елінварних сплавів