Вплив пластику на довкілля
Коли археологи майбутнього — десь так через тисячу років — розкопають культурні верстви часу, в якому живемо ми з Вами, то вони не назвуть його космічним, термоядерним чи інформаційним, як пафосно називають наші сучасники, а називають «Пластиковим віком». Це буде цілком слушно. Вплив пластику на довкілля величезний — адже зараз пластик практично витіснив інші побутові та промислові матеріали: метал, дерево та скло.
Хтось з істориків майбутнього теоретизуватиме про течію людської історії від кам'яного, бронзового чи залізного віків до пластикового чи ще якогось, що настане в майбутньому.
Вплив пластику на довкілля
Відкритий Олександром Паркесом понад півтора століття тому, пластик став справжнім лихом початку XXI століття. Останні три десятиліття відбулися як ключові у його експансії — пластик став невід'ємною частиною нашого життя. Навряд чи ми можемо зараз уявити свій побут без пластикових пакетів, пляшок, посуду, упаковок тощо. Докладніше про компанію ТОВ «Альянс Полімер», яка займається переробкою пластикових відходів.
Вплив пластику на навколишнє середовище — на основі лабораторних експериментів вдалося встановити, що для повного розкладання пластикової пляшки під дією ультрафіолету і перепадів температур, знадобиться від ста до п'ятисот років. А деякі екологи вказують також термін до 1000 років! І це при тому, що виробництво продукції зпластика становить понад триста мільйонів тонн щорічно і продовжує зростати.
Дешевий у виробництві, пластик при переробці стає невигідним для повторного використання з початковою метою. Основною проблемою переробки є сортування, яке неможливо автоматизувати, тому основні витрати припадають на оплату праці сортувальників.
Справа в тому, що різні пластикові продукти виготовляються з різних речовин (поліетилен, поліпропілен, полівінілхлорид, поліуретан та ін), а їх переробка можлива лише окремо. Однак деякі пластикові відходи взагалі не переробляють через нерентабельність, прикладом можуть служити вироби з полістерону, які просто ховають на звалищах або утилізують на сміттєспалювальних заводах.
Як вторинну сировину пластик використовують, в основному, як наповнювач для різних будівельних сумішей, облицювальних виробів, ізоляційних матеріалів, технічних конструкцій, палива і навіть електроенергії.
Переробка пластику відноситься до найболючіших екологічних та виробничих питань, адже більшість виробників, особливо в країнах Євросоюзу, змушені вилучати з обігу та переробляти пластикові відходи. Своїми директивами Єврокомісія зобов'язала виробників пластику та матеріалів із нього сплачувати додаткові податки, що спрямовуються на дотування, часто збиткових, підприємств із переробки цих відходів.
Іншими дієвими механізмами у боротьбі за зменшення обсягів пластикових відходів, у країнах того ж таки Євросоюзу, є додаткові податки з продажу пластикових виробів та преференції для виробників їх паперових замінників. Таким чином, посуд з пресованого картону, паперові пакети для продуктів у супермаркеті або для сміття є дешевшимипластикові.
Вплив пластику на навколишнє середовище — економні та екологічно свідомі громадяни перед пластиковими віддають перевагу паперовим виробам. Папір складається з целюлози - основного компонента всіх рослин, тому при попаданні в природне середовище, на відміну від пластику, дуже швидко розкладається бактеріями та грибами.
Сьогодні ведеться розробка пластиків нового покоління, які можуть розкладатися під впливом природних факторів: світла, води, бактерій тощо. Зокрема до них відносяться «перегнійні» (компостні) пластики, які після використання стають добривами на полях, біопластики переробляються в біопаливо, окси-біопластики розкладаються киснем, водою і бактеріями.
Вчені застосовують найрізноманітніші, часом дуже екстравагантні методи для виробництва новітніх пластиків, наприклад, ГМО-бактерії, які синтезують Біопол — компостний пластик. Проте, більшість із новітніх відкриттів є дорогими, порівняно з традиційним виробництвом пластику із продуктів нафтопереробки.
Економічно політично-екологічні методи – це основний фронт боротьби проти пластику. Відкриття другого фронту стало несподіванкою всім — у війну за збереження довкілля від засмічення включилася сама природа . Вона, активізувавши всі еволюційні механізми, розпочала створення бактерій, які «поїдають» пластик.
Сьогодні ми з Вами є свідками класичного еволюційного процесу — з'явилася нова, вільна «пластикова» ніша, що її досі не використовував живий організм, що індукувало появу нових видів.
Цими новими видами виявились бактерії, які заселяють поверхні пластикових відходів в океані не тільки як твердий субстрат для прикріплення.та й харчуються ним!
Вплив пластику на навколишнє середовище — вчені виявили, що на пластикових відходах поселяється ціла низка морських бактерій, які, хоч і дуже повільно, проте розкладають його. Причому мікробіологи встановили, що угруповання бактерій на поверхні пластику суттєво відрізняються від таких же на інших поверхнях, скелях, каменях або днищах кораблів.
Можна сказати, що «пластикові» мікробіотичні угруповання є «унікальними» для океану, адже інших прикладів, де дані групи мікроорганізмів проживали б разом немає. Це відкриття має практичне значення для розробки дієвих методів боротьби з пластиком екологічно безпечними методами, але підтверджує і наочно фундаментальні закони еволюції. Справа в тому, що еволюціонують не якісь окремі види, а їх сукупності — екосистеми, генеруючи появу нових складових.
«Пластикоїдні» бактерії належать до кількох різних видів, які, оселяючись разом, утворюють біоплівки — загальний слизовий шар із зануреними в нього колоніями бактерій. Біопленки захищають від несприятливих умов середовища, а також забезпечують умови для обміну між окремими клітинами поживними речовинами, ДНК, ферментами, продуктами життєдіяльності тощо.
Біоплівки утворюють загальне стабільне місце існування бактерій, завдяки чому останні можуть виживати в дуже важких і малопридатних для інших організмів умовах. «Пластикоїдні» бактерії виділяють спеціальні екзоферменти, які розщеплюють міцні полімерні зв'язки між атомами вуглецю у пластику.
Як встановили вчені, бактерії активно колонізують дрібні фрагменти поліетилену, розміром до одного — п'яти міліметрів. Такі частки повністю колонізуються бактеріями впротягом сімнадцяти днів.
Вплив пластику на навколишнє середовище — сьогодні ми з ентузіазмом спостерігаємо, як неосяжні для нас внутрішні резерви біосфери еволюційними шляхами намагаються опанувати новий, невідомий раніше фактор середовища — пластик.
Однак ми станемо свідками іншого процесу — через двадцять — п'ятдесят років людство, яке сьогодні активно впроваджує антикорозійні та «довговічні» будматеріали на основі пластику, зіткнеться з глобальною проблемою їхньої біологічної руйнації.
Тоді виникне потреба в зовсім інших технологіях, цілях та перспективах.