Втоплений сад
Відпочити в гарному та спокійному місці – природне бажання. Але далеко не кожному дістається велика ділянка з готовим садом і тим більше не у всіх є сад з цікавим природним рельєфом. Штучні пагорби та насипи, гроти та виїмки, рокарії та ліпні клумби легко дозволяють прикрасити краєвид та приховати те, що псує зовнішній вигляд ділянки – паркан, стіни чужого будинку, господарські споруди. З їх допомогою легко відгородитися від випадкових очей, але ж вони можуть відібрати дорогоцінне вільне місце. І тоді на допомогу приходить утоплений сад – нова ландшафтна концепція, що стала популярною в останні роки.
Переваги утоплених садів
По-перше, як будь-якийелемент геопластики, таке рішення урізноманітнить і прикрасить рівну ділянку землі. По-друге, його можна розбити в найнижчому і затіненому куточку, який не підходить для інших цілей. У такому випадку спеціально підбирають тіньовитривалі рослини.
Поруч із садом або навіть у центрі можна висадити солітер - високе дерево, крона якого не відчуватиме недоліку в сонячному світлі. Утоплений сад можна розмістити на неродючому грунті – з урахуванням підпірних стінок вийде своєрідний кам'янистий садок. У такому разі для дерев довкола готують окремі посадкові ями, а квіти висаджують на підпірних стінках.
Ще одна перевага утопленого саду -безвідходність при комплексній розробці ділянки. Грунт, вийнятий із котловану, не вивозять, а використовують для благоустрою та художнього оформлення території. Його пускають на створення насипного пагорба або рокарію, а родючу частину використовують для городу чи саду.
Нарешті, зниження рівня ґрунту призводить до цікавогооптичної ілюзії: з'являється додаткова перспектива і відчуття простору – і маленька ділянка здається більшою.
Структура утопленого саду
Для влаштування утопленого саду достатньо майданчика 2,5х2,5 або 3х3 м. На ньому риють неглибокий котлован , який встеляють геотекстилем в один або два шари. Стінки майбутньої споруди обкладають каменем, цеглою або деревом, підлогу засипають галькою або щебенем, причому за потреби навіть у два шари. Навколо та всередині на стінках висаджують спеціально підібрані рослини.
Краю майбутнього саду обов'язково роблять з нахилом не менше 15–20 °С від центру, щоб уникнути обвалу у разі переміщення ґрунту або ґрунтових вод, і потім добре утрамбовують. Глибина котловану залежить від побажань власників, але важливо враховувати тип ґрунту. На легких піщаних грунтах глибина повинна становити не більше 40 см, на важких глинистих – не більше 50 см. Для невисоких стін нагоді метод сухої кладки, але якщо укоси вище 50 см, камінь або цегла кладуть на цементний розчин. Кладці висотою до 45 см фундамент не потрібен, для стін вище потрібна основа - щебенева подушка або кам'яні плити.
Знижуємо вологість
Технології створення саду на легких та важких ґрунтах дещо відрізняються.На проникних ґрунтах - піщаний і супіщаний, котлован достатньо вистелити геотекстилем, а поверх засипати щебінь шаром в 5 см - і дно готове.Якщо грунт важкий (глина, чорнозем) і тим більше, якщо сад розташований у низині, виривають яму на 15-20 см глибше.
На дно кладутьгеотекстиль, зверху засипаютьщебінь з піском, знову покривають геотекстилем і зверху ще раз покривають щебенем. Другий шар геотекстилю з кам'янистою відсипкою і служитиме підлогою майбутнього саду. У першому випадку рольдренажу грає сам легкий грунт і тонкий шар щебеню зверху, у другому - 15 см щебеневої подушки, завдяки якій зайва волога без залишку йде в землю і сад залишається сухим.
Як створити куточок затишку
Зробити з утопленого майданчика по-справжньому затишне містечко допоможутьрослини та малі архітектурні форми : дерева та чагарники, перголи та шпалери. В останньому випадку укриття з'явиться за один сезон, адже більшість кучерявих літників ростуть швидко. Але особливий шик і краса – шпалери, увиті плетистими трояндами або деревоподібними півонії.
Добре, якщо в саду вже є дерева, які й стануть укриттям. Навколо також чудово виглядатимуть композиції з хвойних і декоративних листяних чагарників, наприклад з барбарисом Тунберга Bagatelle, туєю західної Glauca Globosa, туєю Rheingold і рододендроном Glaucea.
По краях саду можна висадити рослини, листя і пагони яких прикриють жорсткі краї поглиблення, наприклад, тіневитривалі хости. У самих стінах варто заздалегідь залишити кишені для ґрунту, в які зручно висаджувати квіти з невеликою кореневою системою. Прекрасно підходять класичні мешканці кам'янистих садів: верески, ерики, а також трав'янисті багаторічники, такі як седуми, живучка повзуча, карликові папороті і т. д. На освітленому боці приживуться аліссум скельний і цимбалярія постінна, на затінку – зеленчук жовтий.