З пультом у житті
Нагороди від читачів:
Нагородити фанфік "З пультом по життю"
- Завантажити в txt
- Завантажити в ePub
- Завантажити у pdf
- Завантажити у fb2
Розділ 16. Троянда чайна та троянда весняна
— Ви тільки подивіться на неї!
- Наша фаворитка стала знедоленою?
— Кулею вискочила з того коридору! Гей, Феріде, що з тобою сталося? — процідила Айдин, яка явно мала намір починати сварку. Це було видно по її хитромудрих очах і не менш жахливій усмішці, яку можна прийняти за оскал хижої тварини.
Гієни, наприклад. Не більше.
Але в планах Аліни жодних бійок та висмикування волосся з голів нахабних противниць не було. Вона квапливо пройшла повз усіх цікавих дівчат і головою мегери, що підняла носа, і помітила біля дверей у свою кімнату Нігяр-калфу, вигляд у якої був не дуже радісний.
— А, Феріде-хатуне, я тебе скрізь шукала, — підібгала губи Нігяр. - Де ти пропадала?
— Була у Валіді Султан за її дорученням, — ляпнула Аліна. У цьому хоча б є частка правди. Думати про її «доручення», як і раніше, не хотілося.
- Тебе Махідевран Султан хоче бачити, - стомлено сказала калфа. — Не примушуй на неї чекати.
- Іди, я сказала! - шикнула Нігяр. — Буде вона мені ще тут питання ставити. Крокуй! Або тебе проводити, дорогу в покої султанші забула?
— Проведи, я не проти, — пирхнула Аліна. — Я й справді там ще не була.
— Що за дівчисько! - скипіла Нігяр-калфа. — Ще й зухваль!
— Та гаразд, Ніґяр, — закотила очі дівчина. — Я й так знаю, що буде. «Феріде-хатун, ти нещодавно з'явилася у палаці. Феріде, чи не зачарувала ти Повелителя? Якщо зачарувала, то дивися – я його весняна троянда, я його єдина! Знищу! Аякщо не зможу, то підключу моїх найкращих друзів!
— Хатуне,не виводь мене з себе!
— Золотиться троянда чайна-я-я-я-я, як келих вина-а-а-а-а! - Заголосила Аліна. Вона сама не зрозуміла, що на неї знайшло – адже просто не хотілося йти до нудної Махідевран… Чорт би побрав цей жахливий характер! — Між нами двері скляні, між нами тиша-а-а-а!
- Що тут відбувається-о-о-одіт?!
На огидну фальш Аліни прибіг, у своїй звичній манері насіння ніжками, незадоволений Сюмбюль-ага.
— Ніґяре, що робить ця ненормальна? - підняв руки Сюмбюль. - Вона нас усіх слуху позбавить!
— О-о-о, обіцяю, кров із вух поллється, я вже таке практикувала! — підморгнула Аліна і ширше розплющила рота: — У-у-у-у-у-у-у-е-е-е-е-е! Ти не чуєш мене-я-я-я-я...
— Запхни її в кімнату і скоріше! Хоча чого це я мушу тебе просити… Варта! Сюди швидко! — покликала Нігяр під шалені крики Аліни.
Але співачка раптом заспокоїлася і замовкла, ображено глянувши на калфу та агу.
— Гаразд вам. Проведіть мене хтось до султанші, будь ласка. Вибачте, я сьогодні щось не в собі… — промуркотіла вона і, ляскаючи віями (і злітаючи!), мляво глянула на почервонілого Сюмбюля.
— Е-е, Ніґяре, цим, мабуть, займуся я, — послужливо запропонував євнух і взяв під руку задоволену Аліну.
— Звичайно, займись! — отруйно промовила Нігяр-калфа. — Не зійде тобі цей концерт із рук, ох, не зійде! Сьогодні залишишся без вечері. Скажи ще спасибі за те, що Дайє-хатун тут не було, влаштувала б вона тобі дужче! Розслабилися, розбалували рабинь...
З цими словами вона пішла заспокоювати дівчат, які внизу гоготали, як молоді конячки під час весняного загострення.
Аліна тільки знизала плечима. Їй буловідверто все одно. Треба було колись сісти на дієту.
— Ну, навіщо ти влаштувала цей цирк, хату-у-у-ун? — все журився Сюмбюль дорогою до Махідевран. — А якби тебе по-справжньому покарали?
— Ай, не має значення, — відмахнулася дівчина. — У мене з'явилися надто серйозні проблеми, щоб звертати увагу на покарання за невинну «Троянду чайну». І чим вам не сподобався мій чудовий вокал? Я музичну школу закінчила на відмінно, між іншим, на хоровому відділенні була!
— Які такі проблеми, Феріде-хату-у-ун? - Зацікавився євнух і сповільнив крок. - Якщо що - підкажу, і тільки для тебе - абсолютно безкоштовно! — він усміхнувся своєю фірмовою усмішкою і показав блискучий золотий зуб.
- Ех, Сюмбюль, ти мені не допоможеш, - зітхнула Аліна, і тут вона ні крапельки не вдавала - не стала приховувати своїх почуттів від аги, все одно нічого не впізнає. — Це дуже серйозно.
Сюмбюль-ага похитав головою.
- Не поділишся - і проблема не вирішиться сама собою, - зазначив він. — І потім, я ж не якийсь там охоронець чи пекар, я євнух султанського гарему! — важлива особа цокнула язиком і напустила на себе самовдоволений вигляд. - Я можу допомогти.
Аліна вже почала вагатися, але Сюмбюль сам збив її з думки.
— Ми прийшли, хатуне, — оголосив він, а потім додав трохи тихіше: — Якщо надумаєш, то приходь — таємниці не видам!
– Я подумаю, – обережно видала Аліна.
Не встиг охоронець таємниць і секретів покинути її, двері в покої прочинилися - визирнула Гюльшах, що цим здивувала парочку охоронців. Обличчя у Гюльшах було, м'яко скажемо, не в найкращій формі, якщо так взагалі можна говорити про обличчя. Таке відчуття, що дама трохи засліпла і висмикувала волосся не там, де потрібно, бо бровизрослися в єдину кущисту монобровку з безволосими острівцями мікроскопічного розміру. Волосся було розпущене і скуйовджене. Сукня – зловісно чорна – цілком собі нічого, якби не велика дірка на животі, який чітко випирав. Шкіра – жах сучасного дерматокосметолога.
Тихий жах. По правді сказати, Аліна трохи злякалася, зате Сюмбюль, схоже, звик бачити подібне щодня, тому видавив із себе посмішку і сказав:
— Гюльшах-хатун, пані в себе?
— Так, ага, — скриготливим голосом процідила служниця. — Вона чекає на цю хатун. Іди, я проведу.
«Та її та дівчинка з «Дзвінка» злякається!»
— Сюмбюль-ага, а може, ви підете зі мною? — запобігливо попросила Аліна.
— Іди давай, не противься! — різко промовив євнух. - У мене багато справ. Не можу з тобою так довго возитися… Треба буде прийдеш.
Він розвернувся і пішов геть, залишивши Аліну, якій відверто було не по собі, віч-на-віч з Гюльшах і хихикаючими охоронцями. вони аж надто закохано поглядали один на одного.
— Проходь, — заможним голосом запросила Гюльшах, яку дівчина подумки охрестила «Жінкою в чорному».
Аліна підкорилася і зайшла нарешті до покоїв. Махідевран сиділа на розкішному дивані і задумливо дивилась у стіну. Так, вона була вродлива.
«Але безнадійно дурна»
Дівчина ввічливо вклонилася і промовила чергове:
Махідевран зволила перевести свій дорогоцінний погляд на Аліну і, примружившись, сказала:
- Султанша? - Не зрозуміла Аліна, подумавши, що не дочула.
- Хіххіх! - Махідевран скривилася від невдоволення і жестами покликала до себе вірну Гюльшах. Та, ніби схаменувшись, підбігла до неї й басила:
— Хи-хи-хі, хі-хи, хі-хе-хи-ха, хухтаним.
- Чого?! - Алінапокосилася на дивних дівчат як на душевнохворих і почала задкувати назад. — Я, мабуть, краще піду…
—Стояти!— гаркнула Гюльшах і кинула короткий погляд на Махідевран. Та кивнула. — Я перекладач для всіх, хто спілкується з султаншею. Вона перенесла тяжку недугу і почала спілкуватися своєю мовою. Лише я можу її зрозуміти.
— Ви лежали в одній клініці, чи що? Чому тільки ти її розумієш, га? — пирхнула Аліна. - Боже, з ким я зв'язалася...
— Я не розумію, про яку клініку ти говориш, — погрозливо прошипіла служниця і стала ще страшнішою, — але байдуже. А тепер стій і слухай, що пані тобі скаже. І без дурниць, інакше я особисто тебе підняв!
- Легше! — піднялася дівчина: у ній знову заграла така нелюба в цих місцях зухвалість. — А як я маю на це реагувати? Дві баби шушукаються на своєму хіхіхекскому ...
— Хіххіх, хо ха-а хі-ха-хе? - Поцікавилася Махідевран. Вигляд у неї був чомусь збентежений, хоча вона, за логікою речей, повинна злитися: емоції на обличчі Аліни в даний момент були дуже яскраво виражені.
— Хо-хе-хо, хухтаним, — заспокоїла її Гюльшах і різким голосом промовила, звертаючись до Аліни: — Заспокойся і не виводь мене з себе, інакше Аллах не вкриє тебе від розправи.
— Добре-добре, — примирливо мовила дівчина. — Я слухаю і більше зухвальства не збираюся, все.
Гюльшах розтягла губи в посмішці і оголила свої аж ніяк не білі ікла, скидаючись на вампірські, а потім кивнула своїй султанші. Та вперлася поглядом в Аліну і почала свою промову:
- Хи, Хехіхе, хе-хо-хі-ха хе-ху-хі-ха ха хе-хі-хо хухтана.
— Ти, Феріде, дозволила покусатися на мого султана, — перевела Гюльшах із непроникним обличчям.
— Нічого я на нього не кусилася, він сам, — огризнулась.Аліна, але відразу закрила рота, побачивши, як недобро дивиться на неї «Жінка в чорному».
— Хя хе-хе-хю, хо хи ха-ха-ха-ху-ха-хя хе-ху-ха хі ха-ха хо-ха-ха-хе хо хе-хо, — твердо пробубнила Махідевран на своїй тарабанщині.
— Я сподіваюся, що ти розсудлива дівчина, і сама відчепишся від нього.
— Та ви такі цікаві, я дивлюся? — знову підкинулася Аліна, не витримавши. — Як я, проста наложниця, можу сказати султану Сулейману, Повелителю Миру, Всесвіту і ще одного паралельного Всесвіту, де мешкають літаючі поети та вірні Ібрагіми: «Вибач, Сулик, я не можу бути з тобою, тому що твоя Маха порадила мені відстати від тебе»? Він султан, дурні ви голови, султане! Як я можу йому суперечити?
— Не дерзи! Шайтан тебе прокляни! Перед тобою султанша!Як ти смієшїї так називати! — закричала Гюльшах і хотіла вже вдарити її, як раптом Махідевран знову відкрила рота і перевела байдужий погляд на стіну.
- Хи-ху-хі хе-хо, Хіххах. Х хе хи хо-хо ха-хе-хо-ха.
Гюльшах завмерла. Було видно, як їй важко було впоратися зі своїми емоціями. Вона важко дихала і по-звірячому дивилася на здивовану Аліну.
— Тобі пощастило, хатуне, — скривилася перекладачка. - Іди. Пані не бажає більше тебе бачити.
«О, а треба було закотити лише одну істерику. »
Кулею вилетівши з покоїв, Аліна почала серйозно побоюватися за своє життя. Чому?
1. Страшила Гюльшах і її дивна Махідевран, безперечно, почнуть будувати їй підступи після того, що вона наговорила сьогодні. Гаразд, треба було бути стриманіше, тут сама винна.
2. Не виключені дрібні капості від Нігяр. Нажалується ж Дайє-Хатун.
3. День добігав кінця, все менше часу залишалося на роздуми з приводу порятунку/неспасіння Хюррем. Без сторонньої допомогибуло не обійтися, але до кого звернутись із проханням? Точно не до Сюмбюля. Милий ага хоч і хотів дівчині добра, але міг усе зіпсувати. Сулейман? Не смішно. Хюррем йому ще ніхто, і навряд чи султан погодиться йти проти Валід заради неї.
Хто ще не загорівся до Аліни ненавистю у цьому палаці?
*Мова йде про героїна з фільму "Жінка в чорному", де ще Деніел Редкліфф знімався. Мила така дівчина.