Загальна характеристика класу Саркодові
Відмінними ознаками класу Саркодових є: непостійна форма тіла, здатність утворювати псевдоподії або хибки.
Амеба дизентерійна(Entamoebahistolytica) – збудник амебіазу.
Географічне поширення - повсюдно особливо часто у країнах з тропічним та субтропічним кліматом.
Морфологічна характеристика. Існує у вегетативних формах (трофозоїт) та цистній формі.
- Дрібна вегетативна – просвітна форма (f. minuta), розміри 15-20 мкм, непатогенна. У цієї форми ектоплазма слабко виражена, рух повільний.
- Тканинна форма (20-25 мкм) – патогенна. У амеби ектоплазма виражена, глибки хроматину розташовані радіально по периферії ядра, каріосома - строго в центрі ядра, рух активний і порівняно швидкий.
- Велика форма вегетативна (f. magna), розміри від 30-40 до 60-80 мкм, еритрофаг. Енергійно пересувається, утворюючи широкі псевдоподії. Цитоплазма чітко розділена на прозору, склоподібну ектоплазму та зернисту ендоплазму (рис. 1).
- Передцистна форма (12-20 мкм), її цитоплазма не диференційована на екто- та ендоплазму. Рух повільний.
- Циста (9-14 мкм), округла з чотирма ядрами.
Життєвий цикл. Людина заражається амебіазом, ковтаючи цисту паразита з водою чи харчовими продуктами, забрудненими землею. У просвіті товстої кишки з цисти утворюється вісім дрібних вегетативних форм, які можуть перетворюватися на великі вегетативні форми та викликати утворення виразок. Занурюючись глибше, вониперетворюються на тканинні форми, які можуть потрапляти в кров та розноситися по всьому організму.
Патогенна дія. Амеби, впроваджуючись в стінки кишок, утворюють виразки, що кровоточать. Характерний кривавий стілець, частота якого досягає до 10 і більше разів на добу. При нелікуванні хвороба може скінчитися смертю.
Діагностика. Виявлення тканинної та великої вегетативних форм у мазку свіжовзятих фекалій.
Профілактика : а) громадська — виявлення та лікування хворих та носіїв; б) особиста - дотримання правил особистої гігієни (миття рук, овочів, фруктів, кип'ятіння води).
Амеба кишкова(Entamoebacoli). Непатогенна амеба.
Географічне поширення. Виявляються приблизно в 40 - 50% населення різних областей земної кулі.
Локалізація. Просвіт верхнього відділу товстої кишки.
Морфологічна характеристика. Вегетативна форма має розміри 20 – 40 мкм. Різка межа між екто- та ендоплазмою відсутня. Ядро містить глибки хроматину, що не виявляє радіальної структури. Харчується бактеріями, грибками та залишками їжі. Цисти 8 та 2 ядерні.