Життя флори та фауни у пустелі Сахара
Сахара – найбільша пустеля на планеті. Її спекотний клімат обіцяє своїм мешканцям постійну боротьбу за існування. Тому в Сахарі живуть лише одні з найстійкіших видів тварин. Приблизно четверта частина Сахари вкрита пісками, де немає життя. Як правило, це пустелі, нанесені річками на старі рівнини і мають арабську назву «ерг».
Більшість Сахари займають галькові пустелі під назвою «реггі», а також кам'янисті пустки «хамадами».
Рясні опади у давнину сприяли формуванню сучасного рельєфу пустелі. Та й нині відбувається повільна зміна ландшафту. Безперечно, дощі та вітер відіграють важливу роль, але основним «архітектором» ландшафту Сахари є пісок. Його повільний рух навіть змінює зовнішній вигляд скель, поліруючи їх, а часом залишаючи в них наскрізні отвори.
Східна частина Сахари – найсонячніше місце у світі. Протягом усього року сонце тут світить близько 4000 годин, тобто близько половини доби щодня.
Мешканцем Сахари є найбільш отруйний товстохвостий скорпіон, від укусу якого протягом чотирьох годин гине людина, а деякі тварини — за кілька хвилин.
Часом у горах Альп можна спостерігати сніг червоного кольору. Це трапляється, коли сильні потоки вітру піднімають найдрібніші частинки піску пустелі, а повітряні течії переміщують їх до гір. Найбільш рекордна температура повітря в тіні, +58°С, була зафіксована у північній частині пустелі, у Лівійському місті Ель-Азізія.
Пустеля Сахара займає північну частину Африканського континенту, із заходувід Атлантичного океану до Червоного моря Сході. Розміри території Сахари майже подібні до території США і займають близько 30% площі Африки, що приблизно — дев'ять мільйонів квадратних кілометрів.
Птахів у Сахарі значно небагато. Налічується трохи більше 80 видів, частина їх хижаки, такі як пугач, пустельний ворон і сокіл. В основному в пустелі зустрічаються птахи, які харчуються комахами. Багато з них гніздяться біля оаз, наприклад жайворонки та зяблики.
Але є й такі, що долають величезні відстані у пошуках води. Так, самець рябка, пристосувався «доставляти» воду пташенятам у своєму пір'ї, яке вбирає вологу, коли він п'є.
Клімат та рослинність
Клімат пустелі Сахара характерний високою випаровуваністю, сухістю повітря та великим дефіцитом вологості. Середня норма опадів протягом року у крайніх районах пустелі 100 мм, а середніх 50 мм, і навіть є такі місця, де дощів немає роками, тоді як у Європі норма приблизно 1000 мм. І тільки ранкова роса, яка характерна для більшості Сахари, буває єдиним порятунком для мешканців, що населяють пустелю.
Також пустелі властиві великі перепади добових температур, так, вдень стоїть болісна спека, а вночі — холод. Внаслідок вищезгаданих кліматичних умов та зовнішніх факторів, флора пустелі Сахара дуже мізерна і розташована дуже нерівномірно. У найбільш посушливих районах Сахари можна проїхати десятки кілометрів і не побачити жодної рослини.
Але все-таки рослини пристосувалися до проживання у пустелі. У деяких розвинена потужна та глибока коренева система (до21 м), а інші, під назвою «ефемери», в очікуванні рідкісних опадів можуть зберігати своє насіння багато місяців. Коли вони одержують бажану вологу, рослини можуть протягом трьох днів зробити насіння та висіяти протягом десяти.
Рептилії, амфібії та комахи
Великі фахівці з виживання в пісках та скелястих місцевостях пустелі – це павуки та скорпіони. Деякі особини захищені водонепроникним шаром воску, який захищає від надмірної втрати вологи. Такі ж властивості має хітиновий панцир, який є у багатьох мешканців пустелі. Комахи та різні види равликів служать їжею та джерелом рідини для багатьох жителів африканської пустелі. Комахи, у свою чергу, пристосувалися швидко розмножуватися при появі дощів, доказом цього — сарана.
До життя у пісках чудово адаптовані деякі змії – піщана ефа, рогата гадюка. Різкий добовий перепад температури змушує багатьох плазунів ночами впадати в заціпеніння через уповільнення кровообігу, а вранці вони зігріваються і вирушають на полювання. Вдень, коли сонце стає пекучим, вони ховаються по норах або зариваються у прохолодний пісок.
Ссавці
У Сахарі налічується не більше 70 видів ссавців. У пустелі більше гризунів, ніж великокопитних. У зв'язку з кліматичними умовами, багато тварин просто не вижили б. Щоденний пошук рідини та їжі в екстремальних умовах підвладний тільки найстійкішим видам тварин.
До таких тварин можна зарахувати Газель-Доркас. Вона проводить чимало часу у пошуках рослин, якими харчується, та роси, яка покриває її потребу у рідині.
Антилопа Аддакс так само, як і газелі,отримує рідину завдяки вологовбираючим рослинам та ранковим росам. Зовнішнім виглядом антилопа схожа на північного оленя. Спіралеподібні роги є зброєю для захисту, а широкі копита дозволяють їй не провалюватися, коли вона пересувається.
Антилопа-Орікс може не тільки харчуватися рослинами, а й викопувати їхнє коріння. На жаль, їх кількість скорочується. І цьому сприяють як суворі кліматичні умови, а й людський чинник.
Верблюд Дромадер – витривала тварина, що має один горб. Люди називають їх «кораблями пустель». Двопалі ступні дозволяють їм пересуватися як по дрібному каменю, так і по жарких пісках.
Хотілося б згадати і, типового для пустелі Сахара, маленького хижака – лисеня Фенека. Його особливою рисою є величезні вуха, які сягають майже довжини тіла. Коли Фенек не може втекти від переслідувача, він неймовірно швидко заривається в пісок.
Суворі умови пустелі змушують виживати лише найсильніших.