Життя у новому Криму
Порятунок від усього українського
Буквально на очах у нас закрили всі українські банки, а натомість відкрили РНКБ, куди перевели колишніх співробітників «Приватбанку», «Укрсиббанку» тощо. Деякий час не працювали обмінники, операції доводилося робити у будні у банківський час і з паспортом. Потім усе відновилося. Крім РНКБ, з'явився Крайінвестбанк та Генбанк. Проти них ЄС та США ввели санкції. Загалом РНКБ можна назвати виключно кримським банком: його представництв немає в інших регіонах України, а це означає, що, виїхавши з Криму з цією карткою, можна знімати лише обмежену кількість грошей та ще й з величезною комісією.
Тут також виник неприємний момент — вклади кримчан в українські банки. У нашій сім'ї таких вкладів не було (ми їх зняли завчасно), але Сергій Аксьонов обіцяв компенсувати суму до 700 тисяч рублів за рахунок федерального бюджету, понад за рахунок грошей, отриманих від продажу кримських фін. установ та українського майна, що залишилося у розпорядженні Криму. Начебто компенсації вже почалися.
Не приховую, ціни на ринку піднялися практично відразу (за даними міністерства економіки на 29%), адже продукцію більшою мірою везли з України, а тут вона стала чужою державою, у результаті податки на кордоні.
Не пощастило і особам, які винаймають житло: вартість оренди злетіла чи не в 2,5 рази! Більшою мірою це було зумовлено тим, що до Криму стали в'їжджати заможні українці, та й курс долара також вплинув.
Виникли питання зі свідоцтвами про народження та громадянством дітей. Новонароджені діти спочатку отримували українські свідчення, потім свідоцтва українською бланку, але українською мовою, а згодом українські. Мамочки вишиковувалися у величезні черги, «втрачаючи» українськісвідоцтва, щоб натомість отримати українців. Усі розуміли — українські треба зберегти хоча б для того, щоби виїхати до родичів на материк. Часом, справа доходила до бійок, а записи в черзі з перекличками о шостій ранку нагадували радянський час. Але все це ми пережили, а багато хто навіть міг потрапити під українську програму материнського капіталу.
Перереєстрації підлягали посвідчення водія, права на автомобілі та будинки та багато іншого майна. Ця процедура була безкоштовною.
Впровадження українських стандартів
Погана новина чекала на аматорів випити: з 22:00 до 10:00 алкогольні напої купувати стало неможливо. Україна давно славиться спробою боротьби з алкоголем.
Відрізнялися й методи лікування в Україні та Україні, зокрема, призначені препарати (багато українських медикаментів зникли з аптек), техніка ведення пологів, норми набору ваги та багато інших моментів. Медикам довелося терміново переучуватись.
Школярам було теж не солодко: перехід із 12 бальної української системи назад на п'ятибальну. Навчальний рік моя сестра-відмінниця почала 11-ма і 12-ма, а закінчила п'ятірками, «скатилася». Але це не найстрашніше — замість історії України з героями-бандерівцями прийшла діаметрально протилежна історія України та ще низка корисних предметів (наприклад, суспільствознавство). Перевчуватися довелося не лише учням, а й їхнім викладачам.
Випускники трохи постраждали: ті, хто бажав вступити до українського ВНЗ, мали вирішувати: залишатися в Криму та вступати до українських вишів або втрачати українське громадянство та їхати в Україну. Певна річ, програма вступу для істориків журналістів та інших спеціальностей включала історію України, і буквально за місяць багатьом довелося вчити її «з нуля». Але наші студентимолодці. Вони з цим упоралися.
Крім того, виплати на дитину до трьох років у законодавстві Україна не передбачено, платять лише до 1,5 років. Зате розмір виплат безпосередньо залежить від доходів матусі, що отримуються до декрету: чим вони вищі, тим більше отримає жінка.
Тяжко стало і бізнесу
Постраждали жителі півострова і у зв'язку з санкціями. Так, кримчани не можуть подорожувати до Європи українськими закордонними паспортами, лише українськими, а візи при цьому необхідно отримувати в Києві. Зважаючи на те, що Україна не визнає українських паспортів, в'їжджати на її території можна лише за українськими документами: паспортами та свідоцтвами про народження. Траплялися випадки, коли українські митники вилучали дітей на кордоні, не впускаючи до Криму, тим самим затримуючи всю родину.
Взагалі важко було практично всім фірмам, що особливо працюють на Україну. Частина із них закрилася, інша переїхала до України з частиною своїх співробітників. На інших чекала важка робота з переоформлення документів з урахуванням законодавства РФ. Та й санкції тут відіграли значну роль: щоби бути визнаними громадськістю, фірми передислокувалися. Частина з них фізично переїхали на материк (переважно до Краснодара), інші відкрили там представництва, продовжуючи працювати в Криму. Особливо це торкнулося IT-компаній, пов'язаних із програмним забезпеченням.
Європейці також запровадили санкції на інвестиції в Крим та Севастополь. Було заборонено купівлю підприємств, а також постачання понад 200 найменувань товарів. Звичайно, туристичний бізнес півострова трохи постраждав через зниження іноземних інвестицій (при цьому збільшується потік українських інвестицій). До того ж українці перестали відпочивати в Криму, що теж позначилося на бюджеті Республіки та доходах місцевих.жителів. Так, санкції проти Криму не залишилися непоміченими.
Пізніше запровадили ембарго на кримську продукцію для реалізації за кордоном. Але це не страшно, Україна велика країна, споживачів вистачить! Та й схаменуться в Європі скоро!
Що не вбиває, робить нас сильнішим
Ми боялися реакції України, не знали, що з нами буде. І без проблем, звичайно, не обійшлося.
З 13 травня постачання води до Криму через Північно-Кримський канал було припинено (він забезпечував 85% потреб півострова у прісній воді). Україна вже почала подачу питної води з артезіанської свердловини до міста Старий Крим, а незабаром планує покрити весь недолік води. Поки що нам цілком вистачає! Жагаю не страждаємо, брудними не ходимо!
Незручність чатувала і на авіатранспортні компанії: їм заборонили переліт через територію України, та й авіа- і залізничне сполучення з Україною перервалося. Подорожі можливі лише на автомобілях та автобусах, але з перевалковою базою біля кордонів Криму. Дуже сумно: в Україні у багатьох із нас залишилися родичі, до яких дуже важко потрапити до гостей, та й їм пробратися до нас непросто.
Життя змінюється на краще
Не дивлячись на труднощі, життя в Криму багато в чому змінилося на краще.
Підвищилася також мінімальна заробітна плата, оплата праці бюджетним працівникам, включаючи викладачів та медичний персонал! Для кримчан це великий стимул.
На наших прилавках з'явилося багато якісної та недорогої української продукції.
Поліпшилась і якість медичного обслуговування: маючи мед. страховку можна практично з будь-якого питання звертатися до лікарні та лікуватися безкоштовно!
Відремонтовано безліч кримських доріг, а в планах продовження цього заходу.
Ми отримали можливість недорого перельоту по території України, а це відкриває широкі можливості для ведення бізнесу, навіть із Москвою! Крім того, у нас з'явилися новорічні канікули: чудова нагода провести час всією родиною!
Ми, мешканці Криму, завжди хотіли повернутися до складу України. Це наша Батьківщина, Вітчизна. Більшість із нас вважає себе частиною українського світу, не українського. І 23 роки це не змогли змінити. Так, проблеми є, але вони тимчасові. Звісно, незадоволені завжди знайдуться. Але важливо розуміти, що, беручи до складу новий суб'єкт, Україна бере на себе величезне навантаження. Адже й крім цього в економіці вистачає проблем. Ми мешкаємо в епоху кризи, коли ціни на нафту катастрофічно падають, валюта знецінюється, відбувається тотальне зростання цін на споживчі товари. Але не забувайте, що криза зараз у всьому світі: війни, біженці, теракти. Зважаючи на всі обставини, можна сказати, що Україна гідно справляється з усіма труднощами.
Україна взяла над нашим Кримом опіку та робить усе можливе, аби допомогти. Нехай відразу все не виходить, але ми віримо, що поступово життя стане кращим! Україна спромоглася захистити своє населення, свій Морський флот, показала, що не кине у скрутну хвилину. Давайте ж допоможемо їй, разом працюватимемо, щоб у складі України зробити майбутнє наших дітей, онуків, правнуків краще!
Зараз же ми маємо головне-мирне небо, на відміну від Донбасу, в якому вже стільки часу триває війна. Ми змогли зберегти життя наших батьків, дітей та братів, ми мирно живемо, працюємо, будуємо плани. І це набагато важливіше. Україна ж пішла іншою доріжкою: свавілля, свавілля, насильство, корупція. І нам з ними не по дорозі.