0 квітня 1924 р. Джеймс (Джиммі) Картер, день смерті
1963 року Картер прийшов у регіональну політику, виступивши проти расової дискримінації. 1970 року він став губернатором штату Джорджія.
1976 року Джеймс Картер переміг на президентських виборах від партії демократів. Виборців, які втомилися від махінацій професійних політиків, підкупило те, що Картер був відносним дилетантом. Через це він ще на початку свого правління став перед дилемою: співпрацювати з досвідченішою політичною елітою чи ні? У результаті Картер оточив себе молодими міністрами без досвіду національної політики.
Бажання вирішувати всі питання особисто підвело Картера у вибудовуванні внутрішньої політики. Економіка країни була сильно розхитана після в'єтнамської війни та першої нафтової кризи, проте Картер не хотів проводити політику дефіцитного бюджету.
Мабуть, єдиним успіхом Картера стало його посередництво у підписанні мирної угоди між Ізраїлем та Єгиптом, що призвело до американо-єгипетського зближення. Останнім ударом по іміджу президента Картера стало захоплення заручниками 60 американських дипломатів у Тегерані. 1980 року він програв президентські вибори Рональду Рейгану.
Залишивши Білий дім, Картер створив Президентську бібліотеку в Атланті, де зберігаються його документи та мемуари (перу екс-політика належить понад два десятки книг), та заснував Центр Картера, який займається вирішенням міжнародних проблем.
Пізніше, у 2002 році, за свою миротворчу діяльність Джеймс Картер отримав Нобелівську премію миру, ставши таким чином єдиним президентом США, який отримав цю премію після того, як залишив президентський пост.
Також Джеймс Картер бере активну участь у діяльності гуманітарної організації Habitat for Humanity International, зайнятій будівництвом житла длябездомних, а ще він викладає у недільній школі і в сані диякона здійснює служби у баптистській церкві у своєму рідному місті Плейнсі.