11 фактів про літери - українська мова
*** В даний час у світі використовується 65 різних алфавітів. Найбагатший із них — кхмерська, у ньому 72 літери, а найекономніший — алфавіт однієї з мов Папуа-Нової Гвінеї, якій достатньо 11 літер.
*** Алфавіт придумали фінікійці, а греки придумали ввести в нього голосні. Останнє велике вдосконалення алфавіту розробили римські писарі в IV столітті нашої ери: вони розділили великі та малі літери.
*** Найдавніша літера — «О». Вона була ще у фінікійському алфавіті приблизно 3300 років тому і відтоді не змінилася.
*** Найпоширеніший у мовах світу голосний звук - «А». Немає мови, в якій не було б такого звуку. Він є навіть в абхазькому, де всього два голосні — «а» і «е», і в убиському, де «а» — єдина голосна.
*** Боюсь, що ви не знайдете істинно українських слів, які б закінчувалися звуком «Е»: кашне і пенсне – французькі слова.
*** В українській мові буква «И» ніколи не стоїть спочатку слова. А ось турки її просто люблять. Наше слово «шафа» в Туреччині звучить «шафа». Ірак у Туреччині називають «Ирак».
*** Так само, як не дивно, українська мова майже не терпить слів, що починаються зі звуку та літери «а». Візьміть «Тлумачний словник української мови»: досить багато слів на «а», але майже біля кожного вказано, що це слово прийшло до нас (часто разом із предметом, який воно позначає) з іншої мови.
*** Те саме ми помічаємо, втім, і в інших мовах. Так, наприклад, у французькій мові майже немає власних слів, які б починалися на букви «х, у, z».
*** Моводизнавці вам скажуть, що в українській мові був голосний звук, щось середнє між «е» та «і», для позначення його на листі була буква «Ять».Однак, у ХІХ столітті вже жоден українець не міг при всьому бажанні на слух помітити таку тонку різницю і правопис перетворився на кошмар для школярів. Зрештою, «ять» скасували.
*** Розкрийте томик Пушкіна: у більшості його віршів ви не зустрінете літери «Ф», У «Казці про попу», а серед 30 000 літер «Полтави» знайдеться лише три „ф“. Переглянувши будь-який добрий словник української мови, ви знайдете в ньому буквально десяток-другий слів із „ф“, які зустрічаються лише в українській мові. Причому це будуть слова «фиркнути», «фукнути», «фаля», «фуфаней» і «фіглі-миглі».
*** Буква «твердий знак» або як його раніше називали «єр», зараз веде себе тихо і смирно. Але ще нещодавно школярі, які вчилися грамоті, терпіли від цієї літери страшні нещастя. До 1917 року у фразі "Тоді про твердий знак з гнівом і обуренням писали ..." довелося б поставити 4 "єра". У виданні «Війна і мир» 1897 року на кожну сторінку припадає 54-55 твердих знаків. Це 70 з лишком марних сторінок! Якщо порахувати всі книги, вийде, що в царській Україні щороку друкувалося близько восьми з половиною мільйонів сторінок, зверху до низу покритих лише твердими знаками.