13 хадісів про Аду
Пекло у достовірних хадисах
«Всі люди будуть підведені до Сирату. Вони опиняться біля Ада і почнуть свій рух уперед відповідно до їхніх мирських справ і вчинків: хтось подолає Сират подібно до блискавки, хтось — подібно до вітру, швидкість інших дорівнюватиме швидкості польоту птахів, інших — швидкості бігу найкращих скакунів, а якась частина людей рушить зі швидкістю гарного верблюда. Серед останніх виявляться ті, хто піде цим мостом звичайним людським кроком. Найповільніше, замикаючи процесію, підуть ті, у кого світла віри [накопиченого загальною сукупністю їхніх мирських благодіянь] вистачатиме лише на блиск великого пальця обох ніг. Під час просування вперед міст під ногами у них гойдатиметься і [сильно] хитатиметься. Сират слизький і сповнений шипів, колючок. По обидва боки вузького мосту будуть ангели. За допомогою вогняних гаків вони вирвуть із загального потоку всіх мешканців Ада і скинуть їх до пекла. Інші ангели благатимуть Господа: «Пробач і помилуй, пробач і помилуй».
Коли Всевишній створив Пекло і Рай, Аллах послав Джабраїля в Вогонь, сказавши: «Іди, подивися на нього і на те, що приготоване в ньому для його мешканців». Він глянув на нього і побачив, що він здіймається сам над собою. Повернувшись, він сказав: "Клянуся Твоєю могутністю, ніхто з тих, хто почує про нього, не потрапить туди". Тоді Аллах звелів оточити Вогонь спокусами і сказав: «Іди, подивися на нього і на те, що приготоване в ньому для його мешканців». Повернувшись, він сказав: «Клянуся Твоєю могутністю, я боюся, що тепер усі туди потраплять, і ніхто не зможе врятуватися».
«Клянусь Тим, у Чиїй Длані моя душа, якби ви побачили те, що бачив я, то стали б мало сміятися і багато плакати». Його запитали: Що ж ти бачив, Посланник Аллаха? Він відповів: «Я бачив Рай та Пекло».
«Воістину, величезна скеля, яка скидається з краю Ада, [і навіть якщо] вона летітиме вниз сімдесят років, то все одно не досягне дна».
«Частіше замислюйтесь про Аду: температура його надзвичайно висока, дно неймовірно глибоко і палиці там металеві».
«Кожен, у кому була хоч порошинка усвідомленої віри в єдиність і незбагненність Творця, рано чи пізно вийде з Ада, навіть якщо в житті мирському не вчинив жодного благодіяння».
Ібн Умар сказав: «Мені наснилося, що до мене підійшли двоє ангелів, кожен із яких тримав у руці залізну палицю. Вони сказали: Тобі не буде страшно. Ти хороша людина. От якби ти ще робив більше нічних намазів». Вони повели мене з собою, і ми зупинилися біля краю Геєнни. Вона була схожа на обкладений камінням колодязь. Її краї були подібні до країв колодязя, і в кожного з них стояв ангел, що тримав у руках залізну палицю. У ній були чоловіки, підвішені на ланцюгах головою. Я впізнав серед них деяких курайшитів, а потім мене відвели праворуч».
«Рай був настільки наближений до мене, що якби я насмілився, то приніс би вам звідти кисть винограду. Вогонь теж був наближений до мене настільки, що я сказав: «Господи, невже я опинюся разом із ними?» Там була жінка, яку дряпала кішка. Я спитав: «У чому вона винна?» Мені сказали: «Вона замкнула її, і та померла з голоду. Вона не годувала її і навіть не випускала, щоб вона могла поживитися комахами на землі».
«Після того, як мешканці Раю увійдуть до Раю, а мешканці Вогню — до Вогоню, смерть приведуть і помістять між Раєм та Вогнем. Потім її знищать, а потім глашатай вигукне: «Мешканці Раю, смерті не буде! Мешканці Вогню, смерті не буде! І тоді посилиться тріумф мешканців Раю, і збільшиться скорбота мешканців Вогню».
«А чи не повідомитивам про мешканців Вогню? Це — всякий жорстокий, скнарий і зарозумілий».
«П'ятеро будуть мешканцями Вогню: слабка людина, позбавлена розсудливості; той, хто слідує [за всім без розбору], не піклуючись про свою сім'ю та своє майно; той, хто зраджує довіру, як тільки в нього з'являється найменше бажання; і той, хто щоранку і щовечора намагається виманити твою дружину і твоє майно».
- Про останню людину, що залишила Пекло
Пророк Мухаммад (мир йому) сказав: «Я знаю про те, хто останнім вийде з Ада, увійшовши також останнім до Раю. Ця людина вийде з Ада рачки. Всевишній Творець скаже йому: «Тепер можеш увійти до Раю». Він підійде, але йому здасться, що Рай уже сповнений мешканцями. Він повернеться і вигукне: «О Господи, я бачу, що Рай уже сповнений [мені там місця не залишилося]!» Господь знову скаже йому, щоб вирушив до Раю, але, підійшовши і не бачачи для себе там місця, [цей «нещасний»] здивовано повторить свої слова. [Провівши людину через незвичайні відчуття та враження, Творець заспокоїть її:] «Можеш увійти в Рай [не турбуйся, для тебе там є місце]. Тобі те, що забажаєш, і чекає на тебе там така кількість благ, яку можна порівняти лише з усіма благами планети Земля, помноженими на десять!»
[Людина, що залишила мирську обитель, маючи частинку віри, що й врятувало її врешті-решт, але також несучи з собою і найбільший тягар гріхів, що спричинило таке тривале перебування в Аду, пережив неймовірний жах і муки у викуп за гріхи. І ось тепер, після того, як він скуштував всю гіркоту перебування у вогняній геєнні, у нього з'явилася можливість підійти до райської обителі та увійти до неї. Він уже наблизився до запаморочливого пахощів райських кущів, неймовірної краси. Але раптом йому здалося, щомісця там немає. Потім він дізнається, що йому, найостаннішому грішнику з-поміж віруючих, дається така кількість благ, яку на Землі ніхто й уявити собі не зміг би, і причому — назавжди. Він вийшов з Ада останнім, виснаженим і знесиленим. Позаду він залишив тих, хто перебуватиме там вічно. Почувши про те, що на нього чекає, а незадовго до цього він і малого містечка для себе там знайти не міг, людина вигукнула:] «Господи, чи не жарт це, адже Ти — Володар всього?!»