2. Професійні моральні ризики у діяльності педагогів
Відповідь на питання про професійні ризики в педагогічній діяльності визначається особливостями положення педагога щодо суб'єкта своєї діяльності (учня, студента).
Друга особливість:педагог постійно перебуває в ситуації, коли йому доводиться визначати,що є благо чи зло для іншої людини.(Кожному відома сентенція: "Діточко! Я бажаю тобі добра! І нічого ніс повертати, потім спасибі скажеш!"). Дана обставина обумовлює ризик моралізування, що сполучається з можливістю втручання у внутрішній світ іншої людини з використанням психологічного тиску (насильства). 2>. Дуже добра і м'яка людина, опинившись у межах певної системи професійних цінностей, може бути жорсткою і навіть жорстокою, якщо вона впевнена, що це необхідно для блага її підопічного. Основна етична проблема, яка тут виникає, полягає в тому, щоб встановитикордони педагогічного втручання. Для цього і потрібні стандарти поведінки, які виступають обмежувачами можливої свавілля з боку педагога.
(У психології є таке поняття -«дидактогенія». Воно означає нанесення психічної травми дитині вчителем. Вчитель може нагрубити, принизити, залякати дитину, при цьому свято вірячи, що чинить правильно і в ім'я добра для дитини. Подібна травма у дітей може виражатися в таких станах, як пригніченість, страх, фрустрація, що негайно позначається на їхній діяльності, міжособистісному спілкуванні та часто призводить до виникнення неврозів).
Третя особливість:специфічнийхарактер педагогічної діяльності, який виявляється в основній функції педагога -трансляціїзнань.
Трансляція –це цілеспрямований процес руху інформації від одного учасника спілкування до іншого. Але і це проблема не стільки «технологічного», скільки професійно-етичного характеру, оскільки передача інформації завжди супроводжується її інтерпретацією через призму особистості транслятора, його життєвого досвіду та ін. Ця обставина обумовлює ризик суб'єктивізму і консерватизму суджень. Тому отримана учнем інформація може викликати в нього різне ставлення і до самої інформації, і до вчителя («згоден», «не згоден», «неправильно», «вже дістала своїм занудством» тощо). Це зумовлює необхідність критичної раціональності педагога щодо своєї світоглядної (моральної) позиції.
Четверта особливість:високий ступінь індивідуалізації праці педагога. Ця обставина обумовлює ризик вседозволеності. Рівень поінформованості батьків (та й усього суспільства) про реальний стиль взаємовідносин педагогів із учнями досить низький. Як правило, батьки знають, чому навчають дитину, з ким вона товаришує чи конфліктує, іноді вони помічають особливості поведінки педагога. Однак ця поведінка коригується в присутності батьків або інших осіб і слабко дозволяє судити про той фундамент, на якому будується взаємодія з дитиною. У цих умовах тількирозвинена моральна свідомістьфахівців виступає гарантомнезаподіяння шкодиучням (особливо молодшого віку), які беззахисні перед будь-якими формами тиску та агресії з боку дорослих, оскільки не мають достатнього досвіду і фактично не мають права піддати їх поведінку критиці.
Отже, володіння знанням про професійні моральні ризики –необхідна умова професійного зростання педагога. Чим більш обачний фахівець у своїй роботі, що більш він уважний і обережний, то більш точною є його професійна практика, чим вільніше він приймає рішення, тим більше зустрічає розуміння.