2.2. Типи акцизних податків на тютюн

Наприкінці 2001 року в українських ЗМІ пройшла дискусія про типи акцизних податків на тютюн в Україні. Деякі виробники (Брітіш Амерікен Тобакко та асоціація СОВАТ) запропонували змінити акцизні податки зі специфічних на комбінацію специфічного та вартісного податків. Інші виробники (переважно Філіп Морріс) захищали існуючу податкову систему специфічних податків.

Специфічний і вартісний податки – це два основних типи акцизних податків.

Специфічні податки накладаються на кількість виробленого чи споживаного виробу, це фіксована сума на пачку, на 1000 цигарок, на 1000 грам тютюну тощо.

Вартові (адвалорні) податки – це відсоток вартості тютюнових виробів, виходячи з цін чи вартості виробників чи імпортерів.

Специфічний та вартісний податки надають різний вплив на ціни, прибуток, доходи бюджету, якість та різноманітність виробів, систему збирання податків. Відносні переваги кожного податку частково залежать від того, з чиєї точки зору оцінюється їхня дія.

Виробники тютюнових виробів піклуються про свій прибуток і частку на ринку. Тому ті виробники, які виробляють, головним чином, дешеві сигарети (фабрики без іноземних інвестицій та БАТ-Прилуки), віддали б перевагу вартісним податкам. Ті виробники, які виробляють дорогі цигарки (Філіп Морріс Україна), віддали б перевагу специфічним податкам.

Уряд турбують надходження від податків, простота їхнього збору, ефективна система збору податків, а також добробут споживачів.

При виборі між двома типами податків уряд повинен прийнятиувагу такі проблеми:

Якщо інфляція висока, специфічні податки повинні автоматично коригуватися відповідно до індексу споживчих цін (ІСЦ), щоб підвищуватися тими самими темпами, що й інфляція. Дуже важливо, щоб це коригування здійснювалося в адміністративному порядку і не вимагало щоразу рішення виконавчого чи законодавчого органу.

Специфічні податки легше збирати, оскільки легше визначити фізичну кількість, ніж вартість оподатковуваного виробу.

При зміні ставок податку виробники реагують по-різному за різних систем податків. Коли підвищуються або падають ставки специфічного податку, виробники зазвичай збільшують або зменшують ціну для споживача відповідно більшу або меншу величину, ніж зміна податку. Отже, тягар зміни податків перекладається споживача. При вартісних податках, коли сума сплаченого податку автоматично входить у ціну вироби, у виробника менше стимулів підняти ціну споживача. Коротше кажучи, підвищення ставок специфічних податків із більшою ймовірністю збільшує споживчі ціни, ніж підвищення ставок вартісних податків.

Якщо вартісні податки виражаються у вигляді відсотка від ціни виробника, виробник може продавати сигарети наближеної торгової компанії за штучно заниженою ціною, щоб зменшити оподатковувану суму.

Податок, що ґрунтується на ціні, (вартісний) складно контролювати, якщо ринкові ціни підакцизних товарів не встановилися або недооцінюються. Це може спричинити суттєві втрати податкових доходів.

Можна використовувати переваги обох систем, комбінуючиспецифічний податок на тютюнові вироби із вартісним. Наприклад, у кожній державі Європейського Союзу (ЄС) акцизний податок на цигарки складається з двох частин: специфічної та вартісної (Таблиця 2.1.2).

З точки зору охорони здоров'я головна мета податку полягає в тому, щоб перешкоджати споживанню цигарок. Специфічний податок підтримує ціну найдешевших цигарок на досить високому рівні, що перешкоджає куріння людей з низьким прибутком. Проте через інфляцію вплив податку ціну з часом зменшується. Наприклад, податок на цигарки з фільтром в Україні стабільний протягом останніх 2 років, і за цей період їхня ціна (перерахована з урахуванням інфляції) зменшилася більш ніж на 25%. Таке зменшення реальних цін може спричинити збільшення споживання цигарок.

"Гібридний" Податок

Можна уникнути ерозії специфічних податкових ставок через інфляцію та заниження ціни за вартісної системи. Це досягається за допомогою так званої гібридної форми збору акцизних податків, яка використовує особливості і вартісного та специфічного оподаткування.

Гібридний податок часто ще називають «вартісним податком при ціні, що адміністративно встановлюється, для обчислення ставки акцизу». Ставка акцизного податку визначається у вартісному вигляді як фіксований відсоток від оподатковуваної ціни за одиницю продукції. Податкові органи періодично випускають список офіційних цін, згідно з якими розраховується податок шляхом множення вартісної ставки на офіційно встановлену ціну.

Переваги Гібридного Податку

	· Виробництво та нереалізовані запаси перевіряються та враховуються за допомогою акцизних марок.
	· Для збору податків використовуються ті ж самі адміністративні процедури таперсонал, що й у специфічних податків.
	· Проблема втрати податкових доходів через заниження ціни за вартісної системи вирішується, оскільки уряд визначає значення ціни для обчислення податку.
	· Стабільність реальних доходів та ставок податку підтримуються за рахунок частого перегляду офіційного переліку цін. Це знижує стимули для накопичення або надвиробництва оподатковуваних товарів.
	· Перегляди офіційного переліку цін відбуваються без законодавчих процедур, як це вимагається у разі специфічних податків.
	· Збір податків за гібридної системі відбувається ефективніше, ніж за вартісної системі. Крім того, зникає проблема ерозії податкових доходів, що має місце під час використання специфічних ставок.

Недоліки Гібридного Податку

Виходячи з вищевикладеного, нині в Україні найкращим варіантом може бути комбінація специфічного та гібридного податків. Оскільки нинішня ставка специфічного податку є досить низькою, з погляду доходів бюджету, (див. нижче) рекомендується не зменшувати специфічний податок, а доповнити його гібридним податком. Взявши до уваги, що частина акцизного податку на легальному ринку протягом 2000-2001 років (див. таблицю 1.4) становила приблизно 12,5%, додавання 15% гібридного податку до оптової ціни означатиме приблизно збільшення поточної ставки специфічного на 0%. Варіанти підвищення ставки акцизного податку обговорюються нижче.