3. Значення відмінностей у правовому статусі суб’єктів
Банк України як суб'єкт банківського права не зацікавлений у тому, щоб банківське право підмінювалося, скажімо, цивільним правом і, навпаки, щоб розмивалася межа між ними.
Якщо така підміна понять все ж таки відбувається, якщо межа між банківським та цивільним правом втрачається, то це створює необґрунтовану відповідальність Банку України не лише як суб'єкта банківського права, а й як суб'єкта цивільного права.
Наприклад, межі банківського нагляду чітко окреслено у ст. 56 Федерального закону "Про Центральний банк України (Банк України)". Тому в ній, крім іншого, сказано, що Банк Укаїни не втручається в оперативну діяльність кредитної організації, за винятком випадків, передбачених федеральними законами.
Але якби Банк Укаїни мав право та обов'язок (компетенцію) втручатися в оперативну діяльність кредитної організації, контролювати, як вона дотримується норм цивільного права та своїх договірних зобов'язань, давати їй у цій частині вказівки, то тоді він міг би нести солідарну відповідальність у разі порушення кредитною організацією своїх договірних відносин.
Банк Укаїни повинен здійснювати нагляд за тим, як кредитна організація дотримується банківських законів, фінансових нормативів та вимог нормативних актів Банку Укаїни. При цьому Банк України вивчає і те, наскільки кредитна організація дотримується норм цивільного права, але тільки в тій частині, в якій це пов'язано з перевіркою дотримання кредитною організацією банківських правил, оскільки цивільно-правові відносини найчастіше є тими юридичними фактами, які, як вже Про це було сказано, породжують банківські правовідносини.
Тому, щоб Банк України в процесі банківського нагляду міг, скажімо, перевірити дотримання кредитної.організацією економічних нормативів, він має також вивчити, для початку, кредитні договори і ті умови, які ними передбачені.
У юридичному аспекті ці договірні умови як факти одночасно породжують права та обов'язки у конкретних банківських правовідносинах між Банком України та кредитною організацією. Наприклад, кредитна організація в результаті такої перевірки може бути визначена Банком України як фінансово нестійка або як така, що подала недостовірну звітність. На неї може бути накладений штраф, або, що ще гірше, може бути відкликана ліцензія.
Усе це і є банківським правом, і його треба чітко розмежувати з правом цивільним. Це необхідно на користь захисту прав всіх учасників банківських правових відносин, зміцнення законності та правопорядку.