5 хитрощів, які допоможуть дитині прибрати іграшки
Мудра мама розуміє, що навчаючи дитину розкладати іграшки по місцях, вона не просто підтримує чистоту в будинку, але формує у малюка такі важливі особисті якості, як відповідальність, акуратність, уважне ставлення до навколишнього світу.
Наполегливо просити дитину прибрати свої незліченні багатства, розкидані по дому, можна тільки тоді, коли вона вже розуміє мову і готова виконувати ваші вказівки. Такі можливості зазвичай формуються до 1,5-2 років.
Головне, про що треба пам'ятати, – жодних криків та агресії. Навіть, якщо поспішайте чи втомилися. Запасіться терпінням. Будьте готові до того, що не все відразу вийде, але згодом ви обов'язково досягнете бажаних результатів.
Ігровий нон-стоп
Гра – це чудовий стан дітей, у якому вони перебувають майже завжди. Навіщо порушувати гармонію? Перетворіть збір іграшок на своєрідну гру. Мама - підйомний кран, а малюк - вантажівка, яка розвозить всі іграшки по місцях. А може ви сьогодні водолази, що дістають із дна пластикові скарби? Нехай плюшевий улюбленець малюка попросить зібрати космічний сміття, що розлетівся по дитячому всесвіту, а коли той «виконає місію», «потисне» юному герою руку або погладить лапкою по голові. Загалом фантазія вам на допомогу!
Професійний клінінг
Деякі сини та доньки зовсім не проти зайнятися прибиранням, але лише «щоб по-справжньому»: по-дорослому. Не упускайте шансу долучити молодших членів сім'ї до розподілу домашніх обов'язків: дістаньте вологі серветки та віничок для змітання пилу, пов'яжіть на крихту фартух. Коли мама наводить лад, по всій квартирі розносяться звуки її улюблених мелодій. Значить, і зараз потрібно включити веселу музику голосніше! Настрій буде найприбиральнішим!
Якщо малюк не запам'ятав, де що має лежати, і все прибрало не так, як ви звикли, ні в якому разі не виправляйте зроблене. Переробляючи за дитиною роботу, ви знецінюйте її працю, тим самим відбиваючи у нього будь-яке бажання підтримувати чистоту самостійно.
Розділяй і володарюй
Іноді діти відмовляються прибирати іграшки, оскільки їх лякає великий масштаб безладу, а розпорядження «прибрати бардак» і «розгребти гору іграшок» здаються абстрактними та нездійсненними. Розбийте свою основну вказівку на дрібні підзадачі, і видавайте їх послідовно по одній. Жодних: «Приберись!». Натомість: «Склади, будь ласка, деталі конструктора в сумку». Склав? "Підніми всі олівці на стіл" і т.д. Такі конкретні та нескладні дії здаються маленькому помічнику цілком посильними, і він із радістю їх виконує.
Живі іграшки
Діти вірять, що їхні іграшки можуть оживати, на цьому можна побудувати таку мотивацію для прибирання. Іграшки втомилися, хочуть спати. Давай повернемо їх до коробок-будиночків, машини поставимо в гараж, а ляльок на поличку, там їм уночі не буде страшно. Тобі, забутому в темній кімнаті, було б боязко? Ось і їм зовсім не зручно на підлозі. Спирайтеся на - нехай поки невеликий - досвід малюка, так йому буде легше зрозуміти вас. Корисно прочитати «Федорине горе» Корнея Чуковського чи «Подорож “Блакитної стріли”» Джанні Родарі.
Іноді те, що ви називаєте словом «кавардак», є в дитячій свідомості цілком нормальною картиною світу. Порядок, коли машини збудовані квадратом прямо навпроти вхідних дверей, а ляльки та м'які звірятка розсаджені в очікуванні концерту по підвіконнях, спинках та підлокітниках крісел. Доцільність змінити розташування того чи іншого предмета необхідно донести. Малюк може і не здогадуватися, щоіграшки заважають ходити, що в доступному місці їх можуть погризти домашні вихованці або що не прибрані на своє місце вони просто загубляться.
Закон є закон
Всі ми знаємо, що маленькі діти – ще консерватори. Тому не бійтеся встановлювати ритуали та правила. Так, «Награвся – прибери» – золотий закон. Суть його ясна: перш, ніж хапатися за нову забаву, потрібно зібрати ті, якими вже не займатимешся.