80. Антикріпосницькіреформаторські ідеї О.М. Радищева
Олександр Миколайович Радищев (1749-1802)– основоположник антикріпосницького спрямування в українській економічній думці був сином великого поміщика. Його самостійне життя почалося з військової служби. Освіту він продовжив у Лейпцизькому університеті. Повернувшись до України, служив у Сенаті, у Комерцколегії, а потім був керуючим Петербурзької митниці.
А. Радищев був противником кріпосного права і самодержавства і визнавав революційний шлях як виправданий засіб знищень того і іншого. Він стверджував, що «самодержавство є найпротивнішим людським єством стан. Неправосуддя государя дає народу, його судді, те й більше з нього право, яке дає закон над злочинцями».
А. Радищев виступав проти поневолення людиною людини і доводив, що селяни такі ж люди, як і дворяни, звинувачував поміщиків у надмірній експлуатації селян. У кріпацтві А. Радищев бачив причину низького рівня сільськогосподарського виробництва, економічної відсталості України.
Сільське господарствоА.Радищев вважавосновною галуззю економіки України,але водночас він ратував за необхідність розвитку промислового виробництва.
А. Радищев не вважавзовнішню торгівлю джерелом багатства;джерелом багатства він вважав працю, зайняту у виробництві. Він був прихильником протекціоністської політики у зовнішній торгівлі, спрямованої на підтримку вітчизняного виробника та вітчизняної торгівлі. Глибокі думки висловили А. Радищевым з питань ціни товару, прибутку, теорії грошей та інших.
Трагічна доля А. Радищева склалася отже він отримав можливості повністю розкрити свій талант мислителя, економіста.