А. І Осипов про ювенальну юстицію
А. І. Осипов: Ювенальна юстиція - це саркастична посмішка диявола
«Я не хочу говорити про багато речей, які пов'язані з цією ювенальною юстицією; про неї зараз багато чого говорять, – продовжив Олексій Ілліч. – Але основна ідея, основна спрямованість її добре видно. Вона має, по суті, антихристиянський характер, вона робить ворогами батьків і дітей, вона руйнує можливість християнського, і не лише християнського, а просто морального виховання дітей. Бо без покарання дитину неможливо виховати. Це знає вся історія людства, що завжди так було. І раптом у ХХІ столітті «вчені відкрили», що, виявляється, ніяк не можна вживати жодних заходів до дитини. Це що таке? Це саркастична посмішка диявола ... »
«Звичайно, це призведе до найнегативніших явищ, – переконаний викладач МДА. – Зокрема, коли ця ювенальна юстиція вважає, що неповнолітнім дитину треба рахувати до вісімнадцяти років, то можна собі уявити, що робитимуть ці вже дорослі хлопці, знаючи, що якщо не безкарно, то майже безкарно вони можуть зробити те, за що дорослих відправляють на багато років у в'язницю. Тобто цим руйнується сім'я, руйнуються моральність і дітей, руйнується загальна атмосфера життя, бо злочинність зростатиме. І ці чиновники, особливо у нашій українській дійсності – що вони робитимуть, коли відчують повну владу над батьками, над сім'ями? Почнеться небачена корупція, батьки відкуплятимуться у будь-який спосіб, тільки не забирайте від мене дітей. Що це буде, і жодних сумнівів немає».
Торкаючись питання про те, кому це потрібно, професор МДА наголосив, що «і пропаганда аморальності, крові та насильства, і запровадження ювенальної юстиції походять… з одного й того самогоджерела і це джерело – реально існуючий сатанізм». «Бо іншої відповіді ви не можете знайти. Навіщо показувати жорстокість і насильство по телебаченню, якій добропорядній людині треба показувати цю розпусту, кому це на думку прийде? Нікому. А порушувати підвалини суспільного життя, основний закон, кому спаде на думку? Кому спаде на думку забирати дітей у батьків? Зрозуміло, кому: одне й те джерело», – заявив А. І. Осипов.