Абсолютне та відносне щастя у буддизмі - Буддизм Чистої Землі

Абсолютне та відносне щастя в буддизмі

У буддизмі «щастя» поділяють на два види: відносне та абсолютне.

Відносне щастя – це тимчасова радість чи задоволення, яке зрештою видозмінюється у смуток та страждання. Наприклад, радість, яку ми відчуваємо від того, що вдалося укласти шлюбний союз із коханою людиною, задоволення від придбання нового житла чи захоплення від досягнення будь-яких інших цілей, які ми ставимо перед собою щодня. Всі ці почуття нетривалі і зрештою випаровуються, зникають. Яким би чудовим не був чоловік(а), ніхто не знає, що з ним може статися - чи нагряне хвороба чи смерть. Буває, що змінюються й власні почуття, колись близька людина стає чужою, і неможливо уникнути конфліктів та образ. Нікому не треба розповідати, що довкола повно людей, які страждають від втрати близьких чи зради членів власної сім'ї; від втрати відразу всього те, що було зароблено згодом і кров'ю протягом усього життя; від пекельних мук, пережитих в аваріях та стихійних лихах

Відносне щастя – це ефемерне щастя, яке є сьогодні, але завтра його вже немає. День і ніч у глибині душі нас мучить тривога про те, чи не зруйнується воно. Через таку сутність це щастя не можна назвати істинним.

Навіть якщо в житті все гладко, на будь-яку людину рано чи пізно чекає зустріч зі смертю. Оскільки уникнути її не судилося нікому з нас, то неможливо відчути себе по-справжньому спокійним і задоволеним від тимчасового щастя, що ми маємо зараз. Адже ні гроші, ні слава, ні становище у суспільстві не зроблять нас щасливими на смертному одрі.

Однак, незважаючи на це, з кожним днем мипродовжуємо мучитися у боротьбі за це щастя.

Японський буддійський учитель Сінран говорив, що це відбувається через незнання того, що існує справжнє абсолютне щастя. Незнання того, що будь-яка людина може досягти цього щастя через Обет Аміда будди. Саме це абсолютне щастя і є метою життя людини, і саме тому все своє життя Синран продовжував вчити лише одному – порятунку Аміда будди.

Що такеабсолютне щастя ?

Синран називав його "шляхом без перешкод" (the path of no hindrance). Це незруйнована нічим радість, якої немає перешкод навіть перед смертю.

Kentetsu Takamori, Shinran shounin-no hanabira sakura-no kan, 2011.
Jodo Shinshu Seiten, 2005