Алергічний гастрит

Зміст:

Визначення

Алергічний гастрит виникає у пацієнтів, схильних до алергічних реакцій та мають харчову алергію. Розвиток захворювання може бути основним розвитком алергії.

Алергічний гастрит (алергічна гастропатія, алергічний епігастральний синдром) виникає внаслідок реакції на різні алергени, переважно харчові та медикаментозні.

Багато харчових продуктів зумовлюють розвиток алергічних реакцій.

Виявлено, що у 50% випадків спостерігається підвищена чутливість до інших харчових продуктів. Антибіотики сульфаніламіди з медикаментозних засобів найчастіше викликають алергічний епігастральний синдром.

Симптоми захворювання починають розвиватися після потрапляння алергену в організм, у хворого з'являється нудота, блювання, запаморочення, нападоподібний судомний біль у верхній частині живота, часто висипання, головний біль, підвищення температури тіла.

Гострий напад триває від кількох хвилин до кількох годин. Якщо повторно діє алерген на організм людини, це призводить до появи рецидивів.

Діагностика

Діагностика базується на добре зібраному алергологічному анамнезі, наявності уртикарного висипу, еозинофілії, гіперсекреції та високої кислотності шлункового соку. У сумнівних випадках здійснюють лейкопенічні, тромбоцитопенічні проби із відповідним алергеном. Для того, щоб розпізнати медикаментозну алергію, використовують реакції Уаньє, показники пошкодження нейтрофілів, реакцію дегрануляції базофільних лейкоцитів (тест Шеллі). Важливе значення для діагностики алергічних захворювань шлунка має проведення провокаційної проби із сумішшю, яку додаємо до контрастної маси ймовірного антигену, а потім здійснюєморентгенологічне дослідження. При цьому спостерігається пілороспазм, спазми інших відділів шлунка (до спастичного "пісочного годинника"), гіперсекреція. У хворих виявляється біль у животі, на кшталт коліки, пронос, головний біль, серцебиття, страх. При алергічному гастриті рекомендують використовувати електрогастрографічний метод діагностики харчової алергії. За наявності непереносимості харчового продукту електрогастрограми різко змінюють характер: збільшується вольтаж зубців, з'являються нерегулярні тонічні скорочення, змінюється ритм перистальтичних хвиль.

Профілактика

Лікування полягає в тому, щоб виключити з раціону їжу, яка містить відповідний алерген (або кілька алергенів) або скасувати лікарські засоби, які спричиняють алергічний гастрит. В основному це призводить до покращення загального стану. У разі встановлення алергену, який провокує напади алергічної гастропатії, призначають систематичну елімінаційну дієту, з якої послідовно виключають продукти, які є харчовими алергенами. Якщо й надалі не встановлений алерген, хворого переводять на кілька днів у сувору елімінаційну іротіалергічну дієту, яка складається, наприклад, з рису, яблук та води. Обмежують споживання солі. Через деякий час після вилучення відповідного продукту його починають у невеликих дозах давати хворому. Якщо після цього хворий погано переносить певний харчовий продукт і водночас є цінним, проводять десенсибілізацію за спеціальною схемою. Хворому пропонують препарати кальцію та протигістамінні засоби, курортне лікування. Слід усувати порушення, що сприяють алергічним реакціям (неврастенія, невроз, гіповітаміноз, ендокринні розлади, ферментативнанедостатність шлунка).