Англійська шпилька для Аліси
Двоособистість?
Саме з нею та її сестрами він подорожував на околицях Оксфорда і фотографував їх… часом не зовсім одягненими, а часом і зовсім роздягненими. Всі подібні фото, а їх було чимало (за 22 роки захоплення фотографією Керролл знімав багатьох дівчаток), він потім знищить. Але дехто таки зберігся: скажімо, дуже відверті фото 14-річної сестри Аліси - Лоріни.
Дружба Керролла з Алісою та її сестрами закінчилася з ініціативи батьків - їхній батько був ректором у коледжі, в якому працював Лютвідж Доджсон. Можливо свою роль відіграли і фотографії. Але, розлучившись з Алісою, кумедний письменник продовжив стосунки з іншими дівчатками, яких було в нього не було числа. Щасливі дні, коли він приймав у себе своїх юних подруг або знайомився з новими, він відзначав у календарі. «Дівчатка (на відміну від хлопчиків) здавались йому напрочуд красивими без одягу, - писав дослідник і шанувальник його творчості Мартін Гарднер. - Деколи він малював або фотографував їх оголеними - звичайно, з дозволу матерів».
При цьому сам Керролл писав про це так: «Якби я знайшов для своїх фотографій чарівну дівчинку в світі і виявив би, що її бентежить думка позувати оголеною, я б вважав своїм священним перед Господом обов'язком, хоч би як скороминуща була її боязкість і як б не легко було її подолати, відразу і назавжди відмовитися від цієї витівки».
Картина маслом
Ось найцікавіший портрет Керролла того ж М. Гарднера: Він навчився знайомитися з дітьми в поїзді і на пляжі. У чорному саквояжі, який він брав із собою у поїздки до моря, лежали головоломки та інші надзвичайні подарунки, якими він сподівався їх зацікавити.Він навіть завжди мав при собі запас англійських шпильок, щоб дівчата могли підколоти свої сукні, якщо їм захочеться раптом поблукати краєм прибою».
Деякі вітчизняні ревнителі сексуальної непогрішності Керролла на основі цих фактів пропонують парадоксальну версію. На їхню думку, дівчатка були для Керролла прикриттям: щоб у тіні не помітили дорослих дам, з якими у нього нібито були стосунки. У Вікторіанську епоху позашлюбні відносини між статями вважалися поганими. Не допускалося й думки, щоб жінка залишалася вдома у джентльмена. А Керрол, траплялося, запрошував до себе погостювати і дітлахів, і молодих дам. І дівчатка, мовляв, мали показати, що він захоплюється ними, а не більш дорослими тіточками. Нам така логіка здається дикою, але «з погляду вікторіанської моралі найбезневиннішим із усіх захоплень Керролла здавалося захоплення маленькими дівчатками», - пишуть його захисники.
Що далі?
Керрол, на щастя, нікого не ґвалтував; принаймні даних про це не збереглося. Хоча письменник знищував не лише фотографії – у заповіті він просив спалити частину його щоденників та паперів, не розкриваючи. Всі інтимні відносини, судячи з інформації, що збереглася, зводилися до фотосеансів, поцілунків, обіймів і погладжування рук, які зазвичай проходили у формі гри. Бойлавери (так нейтрально називають себе педофіли сьогодні) та їхні адвокати кажуть, що такий сурогатний секс часом може вберегти їх від реального насильства над дітьми. Але багато фахівців упевнені, що, отримавши мале, вони попросять більшого. Адже історія сексуальних свобод вже були подібні приклади.