Артем ГРОМОВ Якщо б’єш – бий як мужик
Після закінчення матчу "Ворскла" - "Таврія" стався неприємний інцидент: голкіпер гостей Сергій Погорілий, з'ясовуючи стосунки з півзахисником полтавців Артемом Громовим, вдарив його кулаком в обличчя.
Щоб зрозуміти, чому футбольний поєдинок перетворився на боксерський, кореспондент «СЕ» спробував зв'язатися із учасниками інциденту. Втім, поговорити вдалося лише з Громовим – Погорілий на дзвінки та смс-повідомлення не відповідав.
– Після фінального свистка я опинився біля воріт «Таврії», – висловив Громов хронологію подій. – У запалі емоцій запитав голкіпера суперників: «Чому пролежав половину гри? Навіщо бавив час і симулював?» При цьому я не використав образливих виразів і не переходив на особи. Просто спитав: чому? Він мені каже: Що ти розповідаєш? Після цього штовхнув мене грудьми. Я його штовхнув у відповідь. Потім трохи відволікся - і одразу ж отримав удар рукою в обличчя.
- Для вас вчинок суперника став одкровенням?
- Звичайно. Це не бокс. У футболі, звісно, всяке буває. Пам'ятаю, Володимир Єзерський якось бігав полем за Бангурою... Але щоб ось так, на рівному місці бити по обличчю - це, скажу чесно, виходить за межі мого розуміння.
- Чи було бажання відповісти по-чоловічому?
- Не те слово. Якби пацани мене не втримали, я точно дав би у відповідь. Розумію, чим такий розвиток подій був для мене небезпечний, але це мене все одно не зупинило б.
- У підтрибунному приміщенні з Погорілим не намагалися з'ясувати стосунки?
- Коли я за ним туди побіг – мене утримав тренер. Сказав: "Якщо щось зробиш - я тебе сам приб'ю". (Усміхається). Слава Богу, що таквсе вийшло. Адже міг підвести команду та отримати тривалу дискваліфікацію.
- З вашого боку не було провокації?
– Ні. Мені, до речі, дзвонила вже одна людина після гри. Каже: "Ти його спеціально спровокував". Але який сенс мені це робити? Нам із «Таврією» у чемпіонаті грати нескоро. Адже я не впав після удару і не став апелювати до арбітра. До того ж, все це сталося вже після фінального свистка. Навіщо когось провокувати після гри? Пам'ятаю, коли Боатенг перебив половину нашої команди, Роме Безусу теж дзвонили різні люди і казали, що він спровокував його. Ще раз повторю: не поводився так, щоб когось спровокувати. Не впав, не апелював до арбітра.
- Погорілий вас сильно вдарив?
– Ні. Чесно кажучи, міг і сильніший. На вигляд він начебто здоровий хлопець, але вдарив як жінка. Якщо вже б'єш – бий як мужик…
- Я скажу так: мені немає сенсу брехати. Я розповів, як було насправді. Розумію, що Погорілий може свою версію висловити. Але на його місці, напевно, будь-хто спробував би «відмазатись»...
">