АСВ вимагатиме з екс-власника Орелсоцбанку 1,3 млрд рублів
Справу було порушено за ч. 2 ст. 201 Кримінального кодексу («Зловживання повноваженнями») за фактом видачі високоризикованих кредитів. Пізніше до нього було долучено матеріали за фактами навмисного банкрутства банку та розкрадання коштів. Про це «Известиям» розповіли в Агентстві зі страхування вкладів (АСВ).
Орелсоцбанк контролювали сім фізосіб. Миколі Лісютченку належала частка у розмірі 19,65%. Ліцензії банк втратив у 2012 році через надання суттєво недостовірної звітності, яка приховувала фактичну втрату власних коштів. Також Орелсоцбанк не виконував у необхідному обсязі вимоги розпоряджень ЦП про достовірну оцінку своїх активів та створення резервів.
За даними регулятора, частина позичальників банку взагалі існувала лише на папері, не провадячи реальної діяльності. Крім того, в 2011 році тільки за двома напрямками (зняття коштів з рахунків фізичних та юридичних осіб за рядком «на інші цілі») через Орелсоцбанк перевели в готівку понад 10 млрд рублів.
Під час перевірки Орелсоцбанку АСВ виявило факти зловживання повноваженнями з боку керівництва кредитної організації (з його подання видавалися високоризиковані позички), навмисного банкрутства, а також розкрадання коштів. На думку агентства, у цих порушеннях винний керівник кредитної організації Микола Лисютченко.
— У ході перевірки обставин банкрутства Орелсоцбанку встановлено, що причинами виникнення ознак банкрутства та подальшого погіршення фінансового стану кредитної організації стали дії щодо переведення боргу за кредитними договорами ринкових позичальників на технічні юридичних осіб, видачі технічних кредитів громадянам та компаніям, а також придбаннянерухомості за завищеною вартістю, - пояснили "Известиям" в АСВ. — Внаслідок зазначених дій банку завдано збитків у розмірі понад 1,3 млрд рублів.
Тому агентство попросило МВС порушити кримінальну справу проти Лісютченка за ст. 201 («Зловживання повноваженнями»). Слідчий комітет по Орловській області у 2013 році порушив справу, пізніше до неї долучили матеріали за фактами навмисного банкрутства (ст. 196 КК) та розкрадання коштів (ст. 160 КК). Максимальне можливе покарання за ст. 201 - штраф до 1 млн рублів або у розмірі зарплати засудженого протягом 5 років, примусові роботи на строк до 5 років, а також позбавлення волі на строк до 10 років (у двох останніх випадках - з позбавленням права обіймати керівні посади на строк до 3 років). років). За ст. 160 - позбавлення волі на строк до 10 років зі штрафом у розмірі до 1 млн рублів, за ст. 196 - штраф до 500 тис. рублів або позбавлення волі на строк до 6 років зі штрафом до 200 тис.
карбованців. Як розповіли "Известиям" в АСВ, Орелсоцбанк визнаний потерпілим у кримінальній справі.
— Визнання Орелсоцбанку потерпілим у кримінальній справі дозволяє його представникам, зокрема АСВ, брати активнішу участь у процесі розслідування, у тому числі спрямовувати клопотання про проведення слідчих дій, знайомитись після закінчення попереднього слідства з матеріалами кримінальної справи, — зазначають в агентстві.
Експерти, опитані «Известиями», підтверджують, що набуття Орелсоцбанком статусу потерпілої сторони суттєво розширює можливості його представників, зокрема АСВ, у ході розслідування кримінальної справи.
Такий статус, за словами партнера правового бюро «Олевінський, Буюкян та партнери» Олени Полеонової, дає право надавати свідчення, брати участь із дотриманнямпевного порядку у слідчих діях за своїм клопотанням. Також можна знайомитися з висновком експерта, з усіма матеріалами кримінальної справи після закінчення попереднього розслідування, брати участь у розгляді кримінальної справи в усіх судових інстанціях, оскаржити дії та рішення дізнавача, слідчого, прокурора, суду та ін.
Докази, які будуть зібрані у кримінальній справі, АСВ зможе подавати в рамках арбітражного процесу у справі про банкрутство Орелсоцбанку.
— Більш того, вирок суду у кримінальній справі, який набрав законної сили, обов'язковий для арбітражного суду в питанні про те, чи мали місце певні дії і чи вчинені вони певною особою. Тобто, знову доводити ці факти в арбітражі АСВ не доведеться, — каже Полеонова.
За словами юриста компанії «Юков і партнери» Володимира Клименка, встановлення в рамках кримінального розслідування факту надання кредитів «технічним» позичальникам, яке спричинило збитки для банку, дозволить АСВ звернутися із заявою про стягнення з колишнього керівництва збитків, завданих видачею таких кредитів. В АСВ «Известиям» повідомили, що позов на 1,3 млрд рублів до Лісютченка підготовлено. Аналогічний позов подано до екс-сенатора Сергія Пугачова, який контролював Міжпромбанк, на 75 млрд рублів до Арбітражного суду Москви. Як один із прецедентів у справі Лісютченка можна також розглядати справу Сергія Реусова та його першого заступника Дениса Давидова. У 2011 році Пресненський суд Москви визнав їх винними у навмисному банкрутстві Содбізнесбанку та призначив їм покарання у вигляді трьох років позбавлення волі умовно з випробувальним терміном протягом трьох років.
Як пояснив «Известиям» Клименко, після визнання Орелсоцбанку потерпілою стороною щодокримінальній справі проходитиме розслідування, під час якого Лисютченку можуть бути пред'явлені звинувачення. Хоча поки що, зазначила помічник Миколи Лісютченка Марина Іскра, офіційно звинувачення екс-главі Орелсоцбанку ще не пред'явлено.
Микола Лісютченко є депутатом Орловської обласної ради народних депутатів. За словами юристів, винесення обвинувального вироку Лісютченку спричинить позбавлення його статусу депутата.