Байконур ... Як багато в цьому слові!

Nav view search

Login Form

Байконур ... Як багато в цьому слові!

Байконур - перший і найбільший у світі космодром.

Байкону́ру перекладі з казахської мови означає «багата долина». Розташований він біля Казахстану. Займає площу 6717 км.

Місто Байконур та космодром Байконур разом утворюють комплекс«Байконур», орендований Україною у Казахстану на період до 2050 року.

Новий полігон був потрібний для випробувань Міжконтинентальної балістичної ракети Р-7, розробленої для доставки водневої бомби. Надалі ця ракета використовувалася як прототип для створення ракет-носіїв для здійснення пілотованих космічних польотів.

Для полігону було обрано пустелю в Казахстані на схід від Аральського моря, поблизу річки Сирдар'ї та залізниці Москва-Ташкент. Важливе значення для запусків мало й те, що тут понад триста сонячних днів на рік і відносна близькість до екватора.

Назва "Байконур" відкрито пролунала після польоту Ю.А. Гагаріна.

Експлуатація

Восени 1959 р. звідси стартувала Місяць-2, яка вперше доставила апарат на Місяць.

15 травня 1987 р. відбувся перший запуск ракети-носія надважкого класу «Енергія».

Усього на «Байконурі» за 50 років було запущено понад 1500 космічних апаратів різного призначення та понад 100 міжконтинтальних балістичних ракет, випробувано 38 основних типів ракет, понад 80 типів космічних апаратів та їх модифікацій.

1991-1993 роки – кризовий період космодрому після розпаду СРСР. Кількість космічних запусків різко скоротилася. Незрозумілим був статус космодрому, оскільки він «опинився» на території суверенногоКазахстану, а фактично експлуатацію «Байконуру» здійснювала Україна. У 1994 р. космодром із містом Ленінськ (нині м. Байконур) передано в оренду Україні. Це єдиний космодром у розпорядженні України, що дозволяє здійснювати пілотовані програми — інші національні космодроми України для таких стартів не пристосовані.

З моменту свого утворення космодром входив до структури Міністерства оборони СРСР (Ракетні війська стратегічного призначення, Військово-космічні сили). Розвал Радянського Союзу перетворив головний стартовий ракетний майданчик СРСР у власність Республіки Казахстан, що формально зрозуміло, оскільки земля, на якій розташований космодром, завжди належала казахам. Але не можна забувати, що всі багатомільярдні споруди космодрому на голому місці зводилися за рахунок бюджету всього Радянського Союзу, і Казахстан брав у цьому будівництві незрівнянно меншу участь, ніж Україна.

До 2009 року українські військові покинули космодром «Байконур», і його повністю передали Роскосмосу.

Експлуатація космодрому коштує близько 5 млрд. рублів на рік. Крім того, з федерального бюджету України до бюджету міста Байконур щорічно здійснюється безоплатне надходження у розмірі 1,16 млрд. рублів. Загалом космодром і місто обходяться бюджету України в 6,16 млрд. рублів на рік.

Інфраструктура космодрому Байконур

9 типів стартових комплексів у складі 15 пускових установок для запусків ракет-носіїв;
4 пускові установки для випробувань міжконтинентальних балістичних ракет;
11 монтажно-випробувальних корпусів, в яких розміщено 34 технічні комплекси для передстартової підготовки ракет-носіїв та космічних апаратів, а також 3 заправно-нейтралізаційні станції для заправоккосмічних апаратів та розгінних блоків компонентами ракетних палив та стиснутими газами;
вимірювальний комплекс із сучасним інформаційно-обчислювальним центром для контролю та управління польотом ракет-носіїв, а також обробки телеметричної інформації;
киснево-азотний завод сумарною продуктивністю до 300 тонн кріогенних продуктів на добу;
теплоелектроцентраль на 60 МВт;
газотурбінний енергопоїзд на 72 МВт;
600 трансформаторних підстанцій;
92 вузла зв'язку;
два аеродроми: «Крайній» 1-го класу та «Ювілейний» позакласний;
470 км залізничних колій (спец. колії - 40 км);
1281 км автомобільних шляхів;
6610 км ліній електропередач;
2784 км. ліній зв'язку.

Перспектива космодрому Байконур

Україна вважає для себе перспективним перенесення пілотованих пусків на новий український космодром «Східний» в Амурській області (перенесення планується після 2018 р.). Таким чином, у 2020—2040 роках із Байконура запускатимуться автоматичні космічні апарати (на ракетах-носіях «Союз-2», «Зеніт», «Байтерек»). До 2030 року 90% космічних запусків Україна проводитиме з власних космодромів Плесецьк та Східний.

Казахстан наразі опрацьовує питання самостійної експлуатації "Байконура" після остаточного перенесення стартів в Амурську область та припинення оренди космодрому "Байконур" Україною (на період після 2050 року). За однією з непідтверджених версій, після 2050 року космодром буде реконструйовано у міжнародний центр космічних польотів спільно з Європейським та Ізраїльським космічними агентствами.

Нині у світі налічується близько 30 космодромів, з них 5 – українські:Байконур, Капустін Ярв Астраханській області,Плесецькв Архангельській області,Вільнийв Амурській області,Яснийв Оренбурзькій області.

Найбільш вигідне положення космодрому — на екваторі, щоб носій, що стартує, міг найбільш повно використовувати енергію обертання Землі. Ракета-носій при запуску з екватора може заощадити близько 10% палива в порівнянні з ракетою, що стартує з космодрому, що знаходиться в середніх широтах.